Мединь (в давнину Мезецк, або Мядинь), місто, центр Мединського району Калузької області РРФСР. Розташований на річці Мединка (басейн Оки), на шосе в 14 км. від залізничної станції Мятльовськая (на лінії Калуга — Вязьма) і в 62 км. на північний захід від Калуги. Меблевий комбінат, молочний завод, льонозавод, виробництво будматеріалів і швацьких виробів. Точний час створення міста невідомий. М. мала своїх князів, а також належала князівству Смоленському, від якого в 1386 перейшла до Московського. У 1389 Дмитро Донською віддав М. (у складі долі Можайського) своєму синові Андрію. У 1454 М. разом з долею Можайським приєднана до Москви. У 1472 М. стала власністю великого князя Василя III, який в 1508 подарував її князеві Василю Глінському. При Іване Грізному М. зарахована в опричнину. У 17 столітті піддалася розоренню. У 1770 — місто повіту Калузького наміснитцтва. У час Вітчизняної війни 1812 козачий загін А. В. Іловайського розбив 13 жовтня (наступного дня після битви при Малоярославце) під М. авангард французького корпусу Ю. Понятовського, після чого Наполеон прийняв остаточне рішення відступати з Москви по старій Смоленській дорозі, вже спустошеній французькими військами. З 12 жовтня 1941 по 14 січня 1942 М. була окупована німецько-фашистськими загарбниками.
