Махмуд (літературне ім'я; справжнє ім'я Махмуд Магомедов ) (близько 1870, селище Кахабросо, нині Унцукульського району, — 1919, селище Ігалі, нині Гумбетовського району Дагестанської АССР), аварський поет. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. Після повернення на батьківщину зближувався з більшовиками. Ліг від білогвардійської кулі. У літературі вчителем М. був Тажутдін з Батлаїча (Чанка). Через все твори М. проходіт образ його коханої Муї, дівчини із знатного роду, про одруження на якій він міг лише мріяти; поет викриває звичаї, що пригнічують права горянки на свободу. Вершина любовної лірики М. — поема «Маріам», звернена до коханої.
Соч.: Рок'ул асарал, Maxlaчкала, 1948; Maxlmyд (Х'ахlaб росол'а), Maxlaчкала, 1956; у російському переведенні — Пісні любові. [Переведення і вступна стаття С. Ліпкина], М., 1959.
Літ.: Магомедов Би., Махмуд, в його книзі: Нариси аварської дореволюційної літератури, Махачкала, 1961; Цlaдаса XI., Х'ахlaб росол'а Maxlmyділ xlak'ал'ул', Мах1ачкала, 1950.
