Математичні конгреси
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Математичні конгреси

Математичні конгреси міжнародні скликаються 1 раз в 4 роки. Перший М. до. відбувся в Цюріху в 1898. Після 2-ої світової війни 1939—45 М. до. відбулися в Кембріджі (США, Массачусетс, 1950), Амстердамі (1954), Едінбургу (1958), Стокгольмі (1962), Москві (1966), Ніцці (1970). Число делегатів досягає 3—4 тисяч чоловік (близько 3 тисяч в Стокгольмі, понад 4 тисячі в Москві, близько 3 тисяч в Ніцці).

  На М. до. заслуховують і обговорюються оглядові доповіді про досягнення математичної науки і її застосувань за час, минулий після попереднього конгресу, а також доповіді про найбільш яскраві результати, отримані за цей період.

  Програма конгресів включає пленарні засідання для всіх учасників і секційні засідання. Список секцій встановлюється перед черговим конгресом і міняється з часом. Так, наприклад, під час М. до. у Москві працювало 15 секцій, а в Ніцці — 33 секції.

  Окрім чисто математичних секцій (підстав математики і математичної логіки, теорії чисел, алгебри, геометрії, топології, аналізу, теорії звичайних диференціальних рівнянь, диференціальних рівнянь з приватними похідними, теорії вірогідності і математичної статистики), на М. до. організовуються зазвичай секції математичних проблем фізики і механіки, педагогіки і історії математики. На останніх М. до. організовувалися секції по прикладних розділах математики: чисельному аналізу, теорії оптимізації і іншим.

  Наукова програма конгресів складається з годинних оглядових доповідей, що зачитуються на пленарних засіданнях (пленарних доповідей), оглядових секційних доповідей (30—50 мін ) і коротких повідомлень на секціях (10—15 мін ). За традицією на М. до. зачитується 16 пленарних доповідей і 60—90 оглядових секційних; виняток становив М. до. у Ніцці, в програму якого було включено, у зв'язку із збільшенням числа секцій, 230 оглядових секційних доповідей.

  Пленарні і оглядові секційні доповіді є замовленими, тобто доповідачі персонально запрошуються Організаційним комітетом конгресу для прочитання доповіді по певному напряму. Короткі повідомлення включалися в програму всіх М. до., окрім М. до. у Ніцці. Включення коротких повідомлень в програму відбувається по заявках учасників, проте Організаційний комітет конгресу зазвичай виробляє деякий відбір.

  Практична організація М. до. належить країні, в якій вирішено провести черговий конгрес. З цією метою створюється національний Організаційний комітет, який вирішує питання підготовки М. до. З часу створення міжнародного математичного союзу (1952) в підготовці наукових програм М. до. головна роль належить органам міжнародного математичного союзу — Виконкому і що призначається їм Міжнародному консультативному комітету. Консультативний комітет встановлює список секцій і створює комісії експертів з секцій — так звані «панелі». Панелі готують пропозиції по персональному складу запрошених доповідачів по секціях, а також вносять пропозиції про пленарних доповідачів. Остаточне ухвала по цих питаннях виноситься Консультативним комітетом і Виконкомом міжнародного математичного союзу.

  З 1950 на першому пленарному засіданні М. до. відбувається вручення золотих медалей і премій імені Філдса у розмірі 1500 американських доларів, якими Міжнародний математичний союз заохочує молодих математиків за крупні наукові досягнення. На завершальному пленарному засіданні М. до. відбувається затвердження місця і термінів проведення наступного конгресу.

  Радянські математики беруть участь в М. до. з 1928 (М. до. у Болонье). Показником крупної ролі радянської математики в світовій математичній науці може служити число оглядових доповідей, що доручаються радянським ученим: на М. до. 1966 і 1970 доля радянських доповідей складала близько 25 %.

  Л.С. Понтрягин, А. Б. Жіжченко.