Масуді , аль-Масуді Абу-ль-Хасан Алі ібн аль-Хусейн (кінець 9 століть, Багдад, — 956 або 957, Фустат, Єгипет), арабський історик і мандрівник. У 915—945 відвідав Іран, Індію, Цейлон, Північну Африку, Азербайджан, Вірменію, потім жив в Сирії і Єгипті. Із значного числа робіт (понад 20) по різних галузях знань (історії, філософії, мусульманському богослів'ю і праву) збереглося дві. Найбільш важливе вигадування «Промивальні золота і копальні самоцвітів» («Мурудж аз-захаб ва маадін аль-джавахир»), що містить відомості про землю, моря і гори, опис різних народів (у тому числі слов'ян), напівлегендарні розповіді про древніх греків, римлян, історію арабів до 40-х років 10 століть. Вигадування М. — важливе джерело по історії Арабського халіфату, народів Східної Європи 10 століть, Кавказу і Середньої Азії.
Соч.: Maçoudi, Les prairies d’or, text et trad. par C. Barbier de Meynard et Pavet de Courteille, t. 1—9, P., 1861—77; то ж, revue et corrigée par Ch. Pellat, t. 1—2, P., 1962—65; Kitâb at-tanbîh wa’l ischrâf auctore al-masudî, B. G. A., pt. 8, Lugduni Batavorum, 1894.
Літ.: Крачковський І. Ю., Арабська географічна література, Вибрані вигадування, т. 4, М. — Л., 1957; Мінорський Ст Ф., Історія Ширвана і Дербенда Х—xi століть, М. 1963 (додаток 3); Ai-masudi millenary commemoration volume, ed. by S. Maqbul Ahmad and A. Rahman, [Aligarch], 1960.
