Масленников Іван Іванович [3(16) .9.1900, станція Чаликла, нині Озінського району Саратовської області, — 16.4.1954, Москва], радянський воєначальник, генерал армії (1944), Герою Радянського Союза (8.9.1945). Член КПРС з 1924. У Червоній Армії з 1918. Закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе (1935) і Вищі академічні курси (1948). Учасник Громадянської війни 1918—20 — командир кавалерійської групи і кавалерійського полку. З 1928 на керівній роботі в органах ОГПУ і НКВД. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 — командувач військами 29-ої і 39-ої армій Західного і Калінінського фронтів (1941—42), Північної групи військ Закавказького і військами Північно-кавказького фронтів (1942—43), заступник командувача військами Волховського, Південно-західного, 3-го Українського і Ленінградського фронтів, командувач військами 42-ої армії (1943—44), 3-го Прибалтійського фронту (1944), заступник Головкому радянських військ на Далекому Сході (1945). Після війни командував військами Бакинського і Закавказького військових округів (1945—47), з червня 1948 — в міністерстві внутрішніх справ СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го і 2-го скликань. З 1939 кандидат в члени ЦК КПРС. Нагороджений 4 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-ій мірі, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденами Червоної Зірки, Червоного Прапора МНР(Монгольська Народна Республіка) і медалями.
