Маріно (Marino) Джамбаттіста (18.10.1569, Неаполь, — 25.3.1625, там же), італійський поет. По його імені названий один з напрямів в поезії бароко — маринізм, що набуло поширення в італійській літературі 17 століть. У світовідчуванні М. гедонізм поєднується з уявленням про тлінність всього сущого і дисгармонійну всесвіту. М. був майстерним поетом, але удавався до химерних образів, ускладнених метафор, надуманих антитез і порівнянь. Найзначніший твір М. — поема в 20 піснях «адоніс» (видана 1623, Париж, російське переведення 1783), написана октавами. Слава М. була недовговічною.
Соч.: Poesie е prosa, Mil., 1930; у російському переведенні, в книзі: Хрестоматія по західно-європейській літературі XVII століття, укладач Би. І. Пурішев, 2 видавництва, М., 1949.
Літ.: Артамонов С. Д. і Самарін Р. М., Історія зарубіжної літератури XVII століття, М., 1958; Де Санктіс Ф., Історія італійської літератури, т. 2, М., 1964; Flora F., Storia della letteratura italiana, v. 3, Mil., 1940.
