Маршак Самуїл Якович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Маршак Самуїл Якович

Маршак Самуїл Якович [22.10(3.11) .1887, Вороніж, — 4.7.1964, Москва], російський радянський поет. Народився в сім'ї заводського майстра-миловара. Рано почав писати вірші. У 1902 на талановитого хлопчика звернуло увагу Ст Ст Стасов, що познайомило його с М. Горьким. У 1904—06 М. жив в сім'ї М. Горького в Ялті. Друкуватися почав в 1907. У 1912—14 слухав лекції на факультеті мистецтва Лондонського університету. У 1915—17 в російських журналах були опубліковані перші переведення М. з англійської поезії. У 1920 жив в Краснодарі (колишній Екатерінодар), організував тут один з перших в країні театрів для дітей, писав для нього п'єси-казки. У 1923 вийшли перші віршовані книжки для найменших: «Будинок, який побудував Джек», «Дітки в клітці», «Казка про дурного мишеняти». У 1923—25 очолював журнал «Новий робінзон», який став збирачем кадрів молодої радянської дитячої літератури. Впродовж ряду років М. керував Ленінградською редакцією Детгиза. Горький не раз залучав М. як найближчого помічника до розробки планів «великої літератури для маленьких». Роль М., поета для дітей, точно охарактеризував А. А. Фадєєв, підкресливши, що М. зумів в своїх віршах заговорити з дитям про найскладніші поняття великого соціального вмісту, про трудову доблесть і про людей праці без всякої дидактики, в живій, веселій, увлекательной і зрозумілій дітям формі, у формі дитячої гри. Це відмітні особливості творів М. для дітей, починаючи від ранніх його книжок «Пожежу», «Пошта», «Війна з Дніпром», пізніше — сатиричного памфлета «Містер Твістер» (1933) і романтичної поеми «Розповідь про невідомого героя» (1938) аж до творів військових і післявоєнних років — «Пошта військова» (1944), «бувальщина-небилиця» (1947), «Круглий Рік» і багато інших. М. залишив чудові зразки дитячих казок, пісень, загадок, п'єс для дитячих театрів («Дванадцять місяців», «Горівши боятися — щастя не мабуть», «Розумні речі» і ін.).

  М-код.-переводчик збагатив російську радянську поезію класичними переведеннями сонетів В. Шекспіра, пісень і балад Р. Бернса, В. Блейка, В. Вордсворта, Дж. Китса, Р. Киплінга, Е. Ліра, А. Мілна, українських, білоруських, литовських, вірменських і інших поетів. М-код.-лирический поет відомий книгою лірики («Вибрана лірика», 1962; Ленінська премія, 1963) і збіркою ліричних епіграм. М-код.-прозаик, М-код.-критик — автор автобіографічної повісті «На початку життя» (1960), статей і нотаток про поетичну майстерність (книга «Виховання словом», 1961). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 розвернувся талант М-коду.-сатирика. Його сатиричні вірші, що регулярно з'являлися в «Правді», і бойові плакати (у співдружності з Кукриниксамі) користувалися величезною популярністю на фронті і в тилу. Книги М. переведені на багато мов народів СРСР і іноземні мови. Державна премія СРСР (1942, 1946, 1949, 1951). Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.

 

  Соч.: Зібрання творів, т. 1—8, М., 1968—72.

 

  Літ.: Гіркий М., Зібрання творів, т. 25, с. 112, 114, т. 26, с. 63, т. 27, с. 31, т. 30, с. 250, 288, 349; Морозів М., Сонети Шекспіра в переведеннях С. Маршака, в книзі: Маршак С. Я., Статті і переведення, М., 1954; Фадєєв А., Про дві сторони творчості С. Я. Маршака, «Література і життя», 1960, 5 жовтня; Рассадін Ст.(Старий), Звичайне диво. Книга про казки для театру, М., 1964; Галанов Би., Самуїл Якович Маршак, М., 1965; Пантелєєв Л., Маршак в Ленінграді, в його книзі: Живі пам'ятники, М. — Л., 1966; Смирнова Ст, Вчитель, друг, майстер, в її книзі: Про дітей і для дітей, 2 видавництва, М., 1967; Угорців Н., С. Я. Маршак, в книзі: Історія російської радянської літератури, 2 видавництва, т. 3, М., 1968; Сарнов Би., Самуїл Маршак. (Нарис поезії), М., 1968; Я думав, відчував, я жив.(житловий) Спогади о С. Я. Маршаке, М., 1971; Твардовський І. А., Про поезію Маршака, в його книзі: Статті і нотатки про літературу, 3 видавництва, М., 1972.

  Би. Е. Галанов.

С. Я. Маршак.

С. Я. Маршак. «Пошта». Ілл. М. М. Цехановського. 1927.