Мартинович Порфирій Денисович [25.2(8.3) .1856, сіло Константіновка, нині Красноградського району Харківської області, — 15.12.1933, Красноград], український графік і живописець. Вчився в петербурзькій Академії Витівок (1873—81, не закінчив із-за хвороби); слідував радам І. Н. Крамського. У ізображенієх до «Енеїди» Котляревського (італійський олівець, 1873—74, Харківський художній музей), вирішених як жанрові сценки з життя української села, в графічних портретах селян (Бутріміхи, П. Тарасенко, обидва 1875, Ф. Мігаля, 1880, — все в Музеї українського образотворчого мистецтва УРСР, Київ) і картинах («Баби печуть хліб», між 1877 і 1880, Харківський історичний музей) влучність соціальних характеристик поєднується з етнографічною достовірністю костюмів і типів Полтави. Після 1903 М. із-за хвороби як художник не працював.
Літ.: Таранушенко С. А., П. Д. Мартіновіч, Київ, 1958.
