Мавпи (Cercopithecinae), підродина нижчих узконосих мавп. Довжина тіла від 35 см (карликова мавпа) до 80 см (павіан), важать від 1 до 30 кг . Хвіст у більшості довгий, в деяких середній або короткий, в магота відсутній. Кінцівки приблизно рівної довжини. При русі спираються на нижню поверхню кисті і стопи. На черепі у багатьох є надочноямковий валик, щелепи масивні. Головний мозок — з великою кількістю борозен і звивини; важить від 50 г (мавпи) до 200 г (павіани). Защічні мішки об'ємисті. 8 пологів: мавпи, мангобєї, макаки, павіани, мандрили, гусари, гелади (1 вид — гелада ) і чубаті павіани. Поширені в Африці і Південній Азії. Мешкають на деревах, але можуть спускатися на землю; гусари, мангобєї, павіани і гелади мешкають головним чином на землі. Живуть стадами по декілька десятків особин (в чакм, павіанів, у тому числі гамартром — до 2—3 сотень). Харчуються рослинами, інколи і комахами, птицями, їх яйцями, дрібними ссавцях. М. часто містять в неволі (гелад рідко), де вони інколи доживають до 30 років. Вагітність 5—6 мес , у деяких мавп 7, у мандрила близько 8 мес . М. використовують для медико-біологічних досліджень.
Літ.: Вебер М., Примати, переклад з німецького, М. — Л., 1936; Життя тварин, т. 6, М., 1971; Sanderson I. Т., Steinbacher G., Knaurs Affenbuch, Münch. — Z., 1957; Napier. J. R., Napier P. H., A handbook of living primates, L. — N. Y., 1967.
