Марнськоє битва 1914 , Битва на Марне, крупна битва на річці Марна 5—12 вересня між англо-французькимі і німецькими військами під час 1-ої світової війни 1914—1918. Після невдалого для союзників Пограничної битви 1914 і провалу їх спроб в кінці серпня зупинити настання правого крила німецьких армій у верхів'ях річок Сомми і Уази англо-французькі війська відійшли за річку Марна на схід від Парижа, в районі якого зосереджувалася знов сформована 6-я армія генерала М. Монурі. В ході наполегливих боїв з противником, що відходить, і переслідування 1-я і 2-я німецькі армії 30—31 серпня були вимушені відхилитися від первинного напряму настання і виявилися не західнішими, а на схід від Парижа. 4 вересня французький головнокомандуючий генерал Ж. Жоффр віддав директиву завдати головного удару по правому крилу німецьких армій силами британською, 5-ою і 6-ою французьких армій. Німецьке верховне командування (начальник штабу генерал Х. Мольтке) директивою від 4 вересня поставило завдання створити силами 1-ої і 2-ої армій фронт оборони для віддзеркалення ударів із заходу (від Парижа) і продовжувати настання на півдні і південному сході силами 3-ої, 4-ої і 5-ої армій. Проте 3 вересня 1-я німецька армія перейшла Марну, віджимаючи 2-у німецьку армію на схід, а між Марной і Уазой в гирлі річки Урк був залишений лише один корпус. На початок вересня співвідношення сил на фронті від Парижа ка Вердена змінилося на користь союзників [56 піхотних і 10 кавалерійських дивізій (1082 тисячі чоловік, 2816 легенів і 184 важких знаряддя) проти 44 піхотних і 7 кавалерійських дивізій (900 тисяч чоловік, 2928 легенів і 436 важких знарядь) у німців], причому на західній ділянці їх перевага була майже подвійною, оскільки французи підсилили свій лівий фланг, а німці 26 серпня зняли два корпуси з 2-ої і 3-ої армій для перекидання до Східної Пруссії в цілях віддзеркалення наступу російських військ. 5 вересня на річці Урк почалися бої між передовими частинами 6-ої французької армії і німецьким корпусом, а 6 вересня англо-французькі війська перейшли в контрнаступ на всьому фронті ка Вердена. Командувач 1-ою німецькою армією генерал А. фон Клук був вимушений 6—8 вересня поступово перекинути всі свої сили з Марни на річку Урк, щоб відобразити наступ французьких військ. Внаслідок цього між 1-ою і 2-ою німецькими арміями утворився пролом шириною в 35—40 км. , в яку повільно рушили 5-я французька і британська армії. Німецьке верховне командування фактично не управляло військами. Несприятлива обстановка, що склалася на фронті 2-ої німецької армії, якою загрожував обхват, змусила її командуючого генерала До. фон Бюлова 9 вересня відвести назад правий фланг своєї армії. Це привело, не дивлячись на просування, досягнуте 9 вересня 1-ої 3-й і 4-й німецькими арміями, до відходу спочатку 1-й, а потім і інших німецьких армій, що було 10 вересня санкціоновано німецьким верховним командуванням. До 12 вересня німецькі війська відійшли за річку Ена і на лінію на схід від Реймса. 15 вересня по директиві Жоффра наступ англо-французьких військ був припинений. Поразка німецьких військ на Марне привела до провалу німецького стратегічного плану війни, розрахованого на швидкий розгром противника на Західному фронті.
Літ.: Зайончковський А. М., Світова війна 1914—1918 р., т. 1, М., 1938; Галактіонов М., Марнськоє битва, М-код.,1938; Коленковський А. До., Маневрений період першої світової імперіалістичної війни 1914 р., М., 1940; Новіцкий Ст Ф., Світова війна 1914—1918 рр., т. 1—2, М., 1938; Les armées françaises dans la grande guerre, t. 1, pt. 1—2, P., 1922—25; Der Weltkrieg 1914 bis 1918, Bd. 3—4, Ст, 1926.
