Марло (Marlowe) Крістофер (лютий 1564, Кентербері, — 1.6.1593, Дептфорд), англійський поет і драматург. Син чоботаря. Після закінчення Кембріджського університету отримав ступінь бакалавра, потім магістра. Відмовившись від духовної кар'єри, в 1587 виїхав до Лондона, де став актором, потім драматургом плеяди так званих університетських розумів, поєднуючи в своїй творчості гуманістичні погляди і ученість з традиціями англійського народного театру. Останні роки життя М. знаходився під спостереженням таємної поліції, куди поступали доноси про його атеїстичні і республіканські вислови. Убитий в спровокованій сварці корчми.
Перша трагедія М. «Тамерлан Великий» (1587—88, видана 1590) — біографія Тімура, що драматизується, в чиї вуста М. вклав зухвалі богоборчеськие тиради. В центрі другої п'єси «Трагічна історія доктора Фауста» (за новітніми даними, 1592, видана 1604) — образ чорнокнижника, вченого доктора, для якого знання найвище, ради нього він повстає і проти релігії. Тітанізм властивий героєві трагедії «Мальтійський єврей» (близько 1588, видана 1633). В образі лихваря Варрави М. здолав статичність своїх колишніх героїв; посилюється його критичне відношення до нестримного індивідуалізму і аморалізму «сильних» людей. М. відійшов від вільної композиції ранніх трагедій, ввів інтригу, визначувану розвитком характеру героя. У історичній хроніці «Едуард II» (1593, видана 1594) М. вже позбавив героїв винятковості, наблизивши їх до життя; усунена риторика в мові дійових осіб. У історичній хроніці М., як пізніше в хроніці Шекспіра, обговорюються актуальні політичні проблеми.
Створена М. трагедія — новий етап в розвитку жанру. З нагромадження жахів і кривавих злочинів вона стала осереддям великих суспільних ідей. Прокладаючи дорогу Шекспірові, М. відмовився від рими, покінчив з традиційною цезурою, зробив не фразу, але цілий період одиницею вираження поетичній думці. Мова трагедії М. збагатила інтонаціями, образністю і фразеологією ліричної поезії.
Соч.: The works..., v. 1—6, L., 1930—33; Plays and poems, L., 1955; у російському переведенні — Вигадування. Вступна стаття А. Парфенова, М., 1961.
Літ.: Стороженко Н. І., Попередники Шекспіра..., у його книзі: Нарис історії західноєвропейської літератури, М., 1916; Морозів М. М., Крістофер Марло, в його книзі: Вибрані статті і переведення, М., 1954; Парфенов А., Крістофер Марло, М., 1964; Bakeless J., Chr. Marlowe. The man and his time, N. Y., 1937; Boas F., Marlowe and his circle, L., 1931; його ж, Chr. Marlowe. A biographical and critical study, Oxf., 1940; Knoll R. Е., Christopher Marlowe, N. Y., 1969; Marlowe. Doctor Faustus. A casebook, L., 1969 (є бібліографія).
