Маркоманськая війна 166—180 , війна німецьких і сарматів племен з Римом, викликана передвіженнямі цих племен на західних кордонах Римської імперії. Порушивши рейнсько-дунайський кордон, маркомани, квади, гермундури, язиги і інші племена прошлі до Італії. У 169 вони хлинули до Північної Італії, обложили Аквілею, зруйнували місто Опітергий. Війна йшла із змінним успіхом. Лише у 172—174 імператорові Аврелію насилу удалося зупинити натиск маркоманов і інших племен. По світу 175 племен вимушені були визнати римський протекторат. У 177 німецьких племен знов почали настання. У 180 римський імператор Коммод уклав з ними світ на умовах відновлення довоєнного кордону між Римською імперією і племенами. Римлянам довелося побудувати нову мережу оборонних зміцнень на дунайському кордоні.
Літ. : Oiiva P., Einige Probleme der Markomannenkriege, в книзі: Sozialökonomische Verhältnisse im alten Orient und im klassischen Altertum, B., 1961, S. 217—27.
