Маньчжоу-го (Маньчжурська держава), маріонеткова держава, створена японськими імперіалістами на території Північно-східного Китаю, — Маньчжурія і що існувало з березня 1932 по серпень 1945. Піддавалося колоніальній експлуатації і використовувалося як військовий плацдарм для агресії проти останньої території Китаю, СРСР і МНР(Монгольська Народна Республіка). Територія М-коду.-г. — понад 1 млн. км 2 . Населення близько 30 млн. чоловік. Столиця — місто Чанчунь, перейменоване в Синьцзін («Нова столиця»).
В ніч з 18 на 19 вересня 1931 Японія, провокаційно звинувативши китайців в руйнуванні в районі Шеньяна (Мукдена) полотна що належала їй Південно-маньчжурської залізниці, ввело війська на територію Північно-східного Китаю. Китайські війська, виконуючи наказ гоміньдановського уряду, не чинили опору. В результаті Японія в течію декількох місяців майже безперешкодно опанувала всю територію трьох північно-східних провінцій Китаю (у 1934 також провінцією Жехе) і створила там маріонеткову адміністрацію, яка проголосила в березні 1932 створення «незалежного» М-коду.-г. Верховним правителем («правителем-регентом») М-коду.-г. став останній імператор маньчжурської династії Цин (правила в Китаї в 1644—1911; формальне зречення від престолу — лютий 1912) Пу І, пов'язаний з японською розвідкою. 1 березня 1934 він був проголошений імператором М-коду.-г. Всіма справами М-коду.-г. фактично керували японські радники і чиновники, що займали більшість відповідальних постів. Велику роль в ідеологічній обробці населення грало створене ними суспільство Сехехой («Суспільство згоди»), що посилено пропагувало ідеї «великої місії Японії в Азії». У М-КОДІ.-г. був встановлений військово-поліцейський режим. За час окупації Північно-східного Китаю японські мілітаристи збільшили чисельність частини Квантунськой армії, що знаходилася в М-коді.-г., з 12 тисяч до 780 тисяч чоловік (армія маріонеткової держави була доведена до 170 тисяч чоловік), створили систему укріплених районів на кордоні з СРСР, побудували мережу стратегічних шосейних і залізних доріг, аеродромів і інших військових об'єктів. З території М-коду.-г. Японія протягом 1933—1939 неодноразово владнувала військові провокації проти СРСР і МНР(Монгольська Народна Республіка), у тому числі крупні провокації в 1938 в районі озера Хасан і в 1939 в районі річки Халхін-Гол. Вона грабувала природні багатства Північно-східного Китаю, створила різні підприємства по видобутку і переробці природної сировини, виробництву чавуну, стали, синтетичного палива для своїх військових потреб. Були введені система сільськогосподарських постачань за низькими цінами і трудова повинність. Кращі землі передавалися японським колоністам. Жорстока експлуатація і поліцейські порядки викликали опір з боку місцевого населення. З 1932 діяли багаточисельні партизанські загони, які в 1935 були об'єднані в Північно-східну об'єднану антияпонську армію, що очолювалася китайськими комуністами. Проте до 1941 велику частину партизанських загонів було розгромлено японцями. У пограничних з Кореєю районах діяли також корейські партизанські загони.
В серпні 1945 на завершуючому етапі 2-ої світової війни 1939—45 Північно-східний Китай був звільнений від японських окупантів Радянською Армією, що поклало існуванню М-коду.-г.
Літ.: Чоботарів Би. Р., Японо-китайська війна і колоніальна політика Японії в Китаї (1937—1941), М., 1970; Пу І, Перша половина мого життя, переклад з китайського, М., 1968.
