Квантунськая армія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Квантунськая армія

Квантунськая армія, угрупування японських військ, що призначалося для агресії проти Китаю, СРСР і МНР(Монгольська Народна Республіка). Створена в 1931 на базі військ, розташованих на території Квантунськой області (південно-західному краю Ляодунського півострова до затоки Гуаньдун), звідки і отримала свою назву. 18 вересня 1931 До. а. віроломно напала на Китай і до початку 1932 окуповувала його північно-східну провінцію — Маньчжурію, де було створено 9 березня 1932 маріонеткова держава Маньчжоу-Го, що стала фактично колонією японських імперіалістів і плацдармом для їх подальшій агресії. Цю подію поклав початок серії озброєних конфліктів з сусідніми країнами, спровокованих японською воєнщиною. Розширюючи агресію в Китаї, японські імперіалісти одночасно прагнули перевірити міцність радянських далекосхідних кордонів і опанувати вигідні плацдарми для подальшого вторгнення на території СРСР і МНР(Монгольська Народна Республіка). Чисельність До. а. поступово збільшувалася і до 1938 досягла 8 дивізій (близько 200 тис. чоловік), а в 1940—12 дивізій (близько 300 тис. чіл.). Влітку 1938 військ До. а. вторглися в межі СРСР біля озера Хасан ; у 1939 була організована крупніша провокація проти Радянського Союзу і МНР(Монгольська Народна Республіка) на р. Халхін-Гол, але в обох конфліктах До. а. потерпіла поразку. У 1941, коли радянський народ вів важку боротьбу з фашистською Німеччиною, До. а. відповідно до японського плану « Кантокуен » розвернулася на маньчжурському кордоні і в Кореї для нападу на СРСР, вичікуючи зручного моменту для початку бойових дій залежно від результату боротьби на радянсько-німецькому фронті. У 1941—43 в Маньчжурії і Кореї налічувалося 15—16 японських дивізій (близько 700 тис. чіл.).

  На початок кампанії Радянських Озброєних Сил на Далекому Сході (9 серпня 1945) До. а. мала в своєму складі: 1-й фронт (3-я і 5-я армії), 3-й фронт (30-я і 44-я армії), 17-й фронт (34-я і 59-я армії), окрему (4-у) армію, дві (2-я і 5-я) повітряні армії і Сунгарійськую військову флотилію. Крім того, їй були оперативно підпорядковані армія Маньчжоу-Го, війська Внутрішньої Монголії (князя Де Вана) і Суйюаньськая армійська група. У складі До. а. і підлеглих їй військ налічувалося 37 піхотних і 7 кавалерійських дивізій, 22 піхотних, 2 танкових і 2 кавалерійських бригади (всього 1 млн. 320 тис. чоловік), 1155 танків, 6260 знарядь, 1900 літаків і 25 кораблів. До. а. мала в своєму розпорядженні також бактеріологічну зброю, яка призначалася для вживання проти Радянських Озброєних Сил. Після розгрому До. а. у Маньчжурській операції 1945 Японію втратило реальних сил і можливостей для продовження війни і 2 вересня 1945 підписала акт про беззастережну капітуляцію.

  Літ.: Фінал, 2 видавництва, М., 1969; Хаяси Сабуро, Японська армія у військових діях на Тихому океані, [пер. з англ.(англійський)], М., 1964.

  Н. Ст Еронін.