«Кантокуен» , особливі маневри Квантунськой армії, умовне найменування стратегічного плану нападу Японії на СРСР під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. Після нападу 22 червня 1941 фашистська Німеччині на СРСР на імператорській нараді керівних військових і політичних діячів Японії 2 липня 1941 були санкціоновані практичні заходи щодо підготовки війни проти СРСР. Японські мілітаристи розраховували, що поразка Червоної Армії на радянсько-німецькому фронті створить сприятливі умови для відкриття «другого фронту» проти СРСР на Далекому Сході і «блискавичного» ведення операцій. Відповідно до плану «До.», розробленим імператорською ставкою і штабом Квантунськой армії, в липні 1941 була проведена прихована мобілізація 500 тис. чіл., з яких 300 тис. направлено до Маньчжурії для поповнення військ Квантунськой армії. У складі Квантунськой армії були утворені 3 фронтових управління, розгорнуто 5 польових армій і Квантунськая оборонна армія (всього до 700 тис. чіл.). Квантунськой армії підкорялися також частини і з'єднання армій Маньчжоу-Го і Внутрішній Монголії. За планом «До.» настання намічалося почати силами військ Східного і Північного фронтів з району Погранична на Ворошилов і з району Хейхе (Сахалян) на Благовещенськ і Куйбишевку-східну, маючи на меті на 1-м-коді етапі захопити Ворошилов, Владивосток, Благовещенськ, Іман, Куйбишевку-східну; на 2-м-коді — Хабаровськ, Біробіджан, Бірокан і район Рухлово, а потім, при сприятливому розвитку подій, окуповувати Північний Сахалін, Николаевск-на-Амурі, Комсомольськ, Радянську Гавань, Петропавловськ-камчатський. План передбачав взаємодію сухопутних військ з ВМФ(військово-морський флот) по висадці десантів на Камчатці і Північному Сахаліні і морську блокаду Владивостока. Західний фронт, в разі успіху Східного і Північного фронтів, мав завдання, настававши на Читу, захопити всю територію до озера Байкал. Відкриття військових дій спочатку намічалося на 19 серпня 1941. Наявність крупного угрупування японських військ в Маньчжурії і загроза здійснення Японією плану «До.» вимушували СРСР тримати значні сили на Далекому Сході. Героїчний опір Радянських Озброєних Сил влітку — восени 1941, їх перемога в битві під Москвою (грудень 1941 — квітень 1942) і зірвавши стратегічного плану німецько-фашистського командування змусили японських імперіалістів спочатку відкласти здійснення плану.», а потім після подальших перемог Червоної Армії і абсолютно відмовитися від його проведення.
Літ.: Фінал, М., 1969; Хаяси Сабуро, Японська армія у військових діях на Тихому океані, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1964.
