Малінов
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Малінов

Малінов Олександр (21.4.1867, сіло Пандаклія, поблизу міста Бєлград, нині Одеська область УРСР, — 20.3.1938, Софія), болгарський державний і політичний діяч. Народився в сім'ї купця. За освітою юрист. Після закінчення університету в Києві виїхав до Болгарії, працював суддею, прокурором, адвокатом. З 1899 депутат Народного зібрання від Демократичної партії (з 1902 лідер цієї партії). У 1908—11 очолював уряд демократів, при якому була проголошена повна незалежність Болгарії від Туреччини, підготував зміну Тирновськой конституції 1879, що давало паную право безконтрольне укладати таємні угоди. У червні — жовтні 1918 прем'єр-міністр коаліційного уряду, що подавив Владайськоє повстання 1918 . У жовтні — листопаді 1918 прем'єр-міністр 2-го коаліційного кабінету. Після фашистського перевороту 9 червня 1923 — лідер фракції Демократичної партії (знаходилася в легальній опозиції, але підтримувала фашистську диктатуру), що залишилася поза фашистським об'єднанням, — Демократична змова. Весной 1931 очолив «Народний блок» — опозицію буржуазних і дрібнобуржуазних партій. Після перемоги блоку на виборах 21 червня 1931 — прем'єр-міністр (до жовтня 1931) коаліційного уряду. У 1931—34 голова Народного зібрання.

  Соч.: Сторіночки от' нашата нова політічеська історія. Софія, 1938.