Малих Марія Олександрівна [10(22). 8.1879, Іркутськ, — 9.8.1967, Ленінград], видавець марксистської літератури в дореволюційній Росії. Вчилася в Петербурзі на курсах П. Ф. Лесгафта, потім в Цюріхському університеті (Швейцарія). Входила в соціал-демократичний кружок «Карл Маркс» (Рига). Надавала допомогу у виданні і поширенні нелегальних революційних видань в Росії. Засноване в Петербурзі в 1901 «Видавництво Марії Малих» випускало дешеві популярні соціально-політичні брошури, демократичну белетристику. В період Революції 1905—07 видавництво М., що стало при активній співпраці більшовиків одним з найбільших видавництв марксистської літератури, випустило багато праць До. Маркса, Ф. Енгельса, А. Бебеля, П. Лафарга, Ст Лібкнехта, До. Каутського, Р. Ст Плеханова; великими для того часу накладами видавалися роботи В. І. Леніна «До сільської бідноти» (60 тисяч екземплярів), Н. К. Крупськой «Жінка-робітниця» (20 тисяч екземплярів), Програма РСДРП. За революційну видавничу діяльність М. піддавалася переслідуванням царських властей, видання її неодноразово конфіскувалися. У 1909 була засуджена до тюремного висновку. Емігрувавши до Швейцарії, видавала в Цюріху в 1911—13 атеїстичний журнал «Авангард». Повернулася до Росії в 1914. Після Жовтневої революції 1917 працювала у ряді радянських видавництв.
Літ.: Ленін Ст І., Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 47, с. 74—75, 79; Дун А. З., Видавництво Марії Малих, в збірці: Книга, сб.(збірка) 6, М., 1962.
