Малапарте (Malaparte) Курцио (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Курт Зуккерт, Suckert) (9.6.1898, Прато, Тоскана, — 19.7.1957, Рим), італійський письменник і журналіст. У 20-і роки приєднався до фашизму, проголосивши його «відновлювачем європейської цивілізації» (публіцистичні книги «Жива Європа», 1923, «Варварська Італія», 1925, та інші). З кінця 20-х років у М. з'являються ноти критицизму і сатири по відношенню до фашистської ідеології. Публіцистичні книги М. «Техніка державного перевороту» (1931, французькою мовою) — сатира на гітлерівський путчизм — була спалена в Германії в 1933. Тоді ж М. був арештований за антифашистську діяльність за кордоном, але пізніше відновив журналістську роботу, знаходячись під наглядом поліції. 2-я світова війна 1939 — 45 зробила переломний вплив на погляди М. В його кращому творі — романі «Капут»(1944) — гостро сатирично роздягся нацистський «надлюдина», показаний фашистський варвар, мужність радянських солдатів. У післявоєнний період М. поступово зближувався з прогресивним табором італійської культури. Публіцистичний щоденник М. («Я в Росії і в Китаї», виданий 1958) відобразив ідейний поворот в поглядах письменника. Незадовго до кончини М. вступив в Італійську комуністичну партію.
Соч.: La pelle, Firenze, 1949; Maledetti toscani [Firenze, 1957].
Літ.: Бреза Т., Бронзові брами. Римський щоденник, переклад з польського, М., 1964; Grana G., Curzio Malaparte, Mil.,[1961] (є бібліографія); Rago М., Il libro postumo di Malaparte, «Unita», 1958, 31 agosto № 241.
