Макарій (справжнє прізвище і ім'я Глухарев Михайло Якович) [30.10(10.11) .1792, Вязьма, нині Смоленської області, — 17(29) .5.1847, Волхов, нині Орловської області], російський церковний діяч, місіонер і перекладач. Син священика. Закінчив Петербурзьку духовну академію. У 1830 був посланий в місто Бійськ губернії Томська на чолі місії, заснованої Синодом для навертання до християнства нехрещених алтайців («Алтайська місія»), поклав початок вивченню алтайських мов, склав словник місцевого говору. У 1843 був поставлений настоятелем Волховського — Оптіна монастиря. Переклав із староєврейського на російську мову прадавню частину Біблії — Старий завіт.
Літ.: Яструбів І., Короткі відомості про життя і діяльність архімандрита Макарія, засновника Алтайської духовної місії, Бійськ, 1893.
