Макаров Олександр Миколайович [19.2(3.3) .1912, Москва, — 2.12.1967, там же], радянський літературний критик. Член КПРС з 1942. Закінчив Літературний інститут імені М. Горького (1938). М. — дослідник творчості А. Твардовського, І. Бабеля, І. Катаєва, Я. Смелякова, А. Упіта і інших радянських письменників: збірки статей «Виховання відчуттів» (1957), «Розмова по приводу...» (1959), «Серйозне життя» (1962), що «Йде услід» (опублікований 1969) крітіко-біографічні нариси «Демьян Бідний» (1964), «Едуардас Межелайтіс» (1966). Літературно-критична діяльність М. присвячена актуальним проблемам розвитку радянської літератури, боротьбі за її партійність і народність. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Людині про людину. Вибрані статті, М., 1971.
Літ.: Кні., Майстерність критики «Прапор», 1958 №8; Шкловський Ст, Розмова по приводу..., «Жовтень», 1960 № 7; А. Н. Макаров. [Некролог], «Літературна газета», 1967, 5 дек.(грудень)повіч Е
