Мажураніч (Mažuranić) Іван (18.8.1814, Нові-Вінодольськи, Хорватське Примор'я, — 4.8.1890, Загріб), хорватський поет і політичний діяч. Народився в сім'ї дрібного землевласника. У 1835—1838 вивчав філософію і юриспруденцію в Сомбатхєє (Угорщина) і Загребе. Примикав до радикального крила іллірізма, ідеями якого пройняті його патріотичні вірші 30-х років («Іллірія в століттях», «Предкам слов'ян» та інші) і брошура «Хорвати угорцям» (1848). Будучи баном (правителем) Хорватії (1873—80), підтримував інтереси австрійського уряду і в той же час активно сприяв розвитку хорватської національної культури. У поезії М. позначився вплив народних епічних пісень, поезії далматинця; він глибоко цікавився творчістю Дж. Р. Байрона, А. С. Пушкіна. Найбільш значительна його ліро-епічна поема про боротьбу Чорногорії з турецькими поневолювачами «Смерть Ізмаїла-аги Ченгиіча» (1846, російське переведення 1871), в якій міститься заклик до слов'янської єдності.
Соч.: Djela, Zagreb, 1958; у російському переведенні — Смерть Ізмаїла-аги Ченгиіча, в книзі: Поети Югославії Xix—ХХ вв.(століття), М., 1963.
Літ.: Кулаковський П. А., Іллірізм, Варшава, 1894; Історія Югославії, т. 1, М., 1963, с. 537—40: Barac А., Hrvatska književnost od preporoda do stvaranja Jugoslavije, knj. 1, Zagreb, 1954.
