Мажоритарна система (від франц.(французький) majorité — більшість), в буржуазному державному праві система визначення результатів голосування при виборах в показні органи. При М. с. вибраним по даному округу вважається той кандидат (або список кандидатів), який набрав встановлену законом більшість голосів. У сучасних буржуазних державах застосовуються М. с. абсолютної більшості і М. с. відносного більшості (США, Великобританія, Індія, Мексика та інші).
При М. с. абсолютної більшості вибраним вважається той, хто отримав абсолютну (або просте) більшість голосів (тобто 50% + 1 голос) від загального числа поданих і визнаних дійсними голосів. Якщо жоден з кандидатів не набрав покладеної кількості, проводиться перебалотовування, причому в списку залишаються 2 кандидати, що отримали найбільше число голосів. Інколи замість перебалотовування проводиться 2-й тур голосування, результати якого визначаються по іншій системі (наприклад, у Франції, де при виборах в Національні збори застосовується М. с. абсолютної більшості, 2-й тур проводиться по М. с. відносної більшості).
При М. с. відносної більшості вибраним вважається той, хто набрав голосів більше, ніж кожен з його противників окремо. При цій системі незрідка більшість в парламенті отримує партія, що не має в своєму розпорядженні підтримки більшості виборців.
Існує ще один вигляд М. с. — так званої кваліфікованої більшості ( 2 / 3 , 3 / 4 від загального числа поданих голосів), який застосовується дуже рідко (наприклад, при виборах сенату в Італії). Проте оскільки лише незначну меншість кандидатів отримує 65% голосів виборців, фактичне розподіл мандатів здійснюється по пропорційній системі представництва .
Залежно від числа депутатів, що обираються від кожного виборчого округу, розрізняють М. с. уніномінальні, або одномандатні (1 депутат від округу), і поліномінальниє, або багатомандатні (декілька депутатів від округу).
В умовах буржуазної держави обидва види М. с. носять недемократичний характер. М. с. не є показною, бо парламент, створений в результаті виборів по М. с., як правило, не відображає дійсного співвідношення політичних сил і ролі тієї або іншої партії. Наприклад, у Франції при виборах в Національні збори (у березні 1973) комуністи отримали стільки ж голосів, скільки правляча партія Союз демократів в захист республіки (ЮДР), проте ЮДР отримала в 2 разу більше депутатських мандатів, чим комуністи. Крім того, при багатопартійності М., що існує в буржуазних державах, с. завжди вигідна крупним буржуазним партіям, тоді як значна частина голосів, поданих виборцями за невеликі партії, пропадає.
Оскільки вживання М. с. приводить до серйозного спотворення хвиль виборців на користь правлячих кругів, демократичні сили в буржуазних країнах борються за введення пропорційної системи представництва, при якій місця в показному органі розподіляються пропорційно отриманому кожною партією кількості голосів виборців (за певною квотою), що більшою мірою виражає волю виборців.
