Магнієві руди, природні мінеральні утворення, вміст магнію в яких досить для економічно вигідного його витягання. Цей елемент входить до складу більше ста мінералів, у тому числі: бруситу Mg (ВІН) 2 з вмістом Mg 41,7%; магнезиту Mgco 3 (28,8% Mg); доломіту Mgco 3 ×CaCO 3 (18,2% Mg); кизериту Mgso 4 ×H 2 O (17,6% Mg); бішофіту Mgcl 2 ×6H 2 O (12,0% Mg); лангбейніта 2mgso 4 ×K 2 So 4 (11,7% Mg); епсоміту Mgso 4 ×7H 2 O (9,9% Mg); каїніту Mgso 4 ×KCI×3H 2 O (9,8% Mg); карналіта Mgcl 2 ×KCI×6H 2 O (8,8% Mg); астраханіту Mgso 4 ×Na 2 So 4 ×4H 2 O (7,3% Mg); полігаліта Mgso 4 ×2CaSO 4 ×K 2 So 4 ×2H 2 O (4,2% Mg).
Найголовнішими М. р. є родовища викопних магнезійно-калійних солей. Крупні родовища магнезиту зустрічаються в метаморфізованних доломіті. При контактному метаморфізмі магнезиту виникають скупчення бруситу — найбільш високомагнезійної сировини. В результаті вилуговування магнезійних солей підземними водами утворюються копалини природні рассоли і соляні джерела. Сучасні соляні родовища (рассоли і осідання) виникають в замкнутих затоках Морея (наприклад, Кара-Богаз-гол) і в безстічних внутрішньоматерикових западинах (озера Баскунчак і Ельтон до СРСР, Великого Солоного озера в США). Як джерело Mg безперервно зростає також роль морської води (4% Mg в сухому залишку) з її стабільним складом і необмеженими ресурсами. У СРСР розташовуються найбільші басейни магнезійно-калійних солей — Верхнекамський (пермського віку) в Предуралье, Пріпятський (девонський) в Білорусії, Калушськоє (неогенове) родовище в Предкарпатье та інші. За кордоном особливо відомі пермські Штасфуртський соленосний басейн (ФРН і ГДР(Німецька Демократична Республіка)) і родовища півдня США. Див. також Магній .
Літ.: Курс родовищ неметалічних корисних копалини, М., 1969; Вимоги промисловості до якості мінеральної сировини, ст 22 — Кашкаров О. Д., Фівег М. П., Калійні і магнезійні солі, М., 1963: Смолін П. П., Тенденції використання магнезійної сировини, в збірці: Неметалічні корисні копалини, М., 1971.
