Магнітотропізм (від магніт і греч.(грецький) trópos — поворот, напрям), вигинання стебла або кореня рослини в процесі зростання під дією постійного (природного або штучного) магнітного поля. Напрям М. визначається фізіологічними особливостями рослини і розташуванням його відносно вектора напруженості магнітного поля. Наприклад, первинний корінець кукурудзи при проростанні згинається у бік південного магнітного полюси, корінець крес-салату — по напряму градієнта магнітного поля. М. визначає орієнтацію кореневих систем деяких сільськогосподарських рослин — пшениці, вівса, цукрового буряка, редису.
Літ.: Крилов А. Ст, Тараканова Р. А., Явище магнітотропізму в рослин і його природа, «Фізіологія рослин», 1960, т. 7, ст 2, с. 191—97.