Магнітні обсерваторії
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Магнітні обсерваторії

Магнітні обсерваторії, науково-дослідні установи, в яких здійснюється безперервна реєстрація тимчасових змін (варіацій) магнітного поля Землі і проводяться регулярні виміри абсолютних значень напруженості геомагнітного поля і його напряму (див. Земний магнетизм ) . М. о. забезпечені різного типа магнітографами і магнітометрами, їх розміщують переважно далеко від міст, електрифікованих залізниць і крупних промислових підприємств, здатних спотворити геомагнітне поле. Ряд М. о. входить до складу комплексних магнітно-іоносферних станцій.

загрузка...

  Дані М. о. служать для вивчення поведінки геомагнітного поля, яке є чуйним індикатором складних процесів, що протікають в магнітосфері, іоносфері і в надрах Землі. Крім того, їх використовують при наземній і аеромагнітній зйомці для обліку магнітних варіацій і приведення до однієї епохи результатів вимірів, виконаних в різний час. М. о. здійснюють також перевірку польових магнітометрів, вживаних для розвідки корисних копалини.

  В Росії до 1829 М. о. були побудовані у Петербурзі і Казані (вони були першими в Європі), потім М. о. були створені в Нерчинське, Барнаулі, Коливані, Катеринбургу, Тбілісі і ін. Перша в світі полярна М. о. відкрита в 1924 в протоці Маточкин Шар на Новій Землі. У 1939 на базі магнітного відділення Головній геофизичній обсерваторії під Москвою організований Інститут земного магнетизму (див. Земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль інститут АН(Академія наук) СРСР). У СРСР функціонує більше 40 М. о. (1972), у тому числі ряд обсерваторій в полярних районах (у Арктиці і Антарктиці). В світі налічується понад 130 М. о., що постійно діють, у тому числі у Відні (Австрія), Нанте (Франція), Ситке (Аляска), Гонолулу (Гавайські острови) і ін. Проте розподіл їх украй нерівномірно: найбільша кількість М. о. доводиться на території Європи, менше всього на території океанів і Морея. 29 радянських і 90 зарубіжних М. о. регулярно направляють інформацію про стан магнітного поля і іоносфери Землі в Міжнародні центри, які знаходяться в СРСР, США, Данії і Японії.

 

  Літ.: Яновський Би. М., Земний магнетизм, [3 видавництва], т. 1, Л., 1964.

  Ю. А. Бурцев.