Маги (лат. magus, греч.(грецький) mágos, від др.-перс. магуш), жерці і члени жрецької касти в древньому Західному Ірані. В Геродота М. — назву одну з мідійських племен. З поширенням зороастрізма в Західному Ірані М. виступають як його жерці, визнаючі Заратуштру своїм пророком (прийняття М. зороастрізма різні дослідники датують від 7 до кінця 5 — почала 4 століть до н.е.(наша ера)). У ранній зороастрізм М. внесли істотні зміни; зороастрійське учення парфянського і сасанідського періодів в Ірані (3 вік до н.е.(наша ера) — 7 вік н.е.(наша ера)) сходить к М. Саме М. зберегли частини «Авести», що дійшли до нас. М. називалися також жерці іранських вірувань, що відрізнялися від зороастрізма і поширених в Закавказзі, Малій Азії і деяких інших країнах Сходу. У період еллінізму і пізнє слово «М-коду.» стало означати чарівників, чародіїв, астрологів і т.п., звідси — магія.
