Лі Гю Бо (справжнє ім'я; псевдонім — Пегункоса, Чхунген) (15.1.1169, р. Йоджу, сучасна провінція Кенгидо, — 2.9.1241, о. Канхвадо), корейський поет і прозаїк. Писав на ханмуне . Народився в сім'ї небагатого дворянина. Був чиновником, неодноразово знаходився в опалі. У своїх вигадуваннях критикував правителів, співчував пригноблюваному селянству. Поеми «Король Тонмен» (1194) і «Триста дві рими» (1196) пройняті ідеями патріотизму. Значне місце в його творчості займала пейзажна лірика. Один з тих, що зачинають нового прозаїчного жанру пхесоль («Зібрання творів першого міністра Лі Східної держави», «Розповіді Пегуна»). Виступав проти формалізму і епігона в поезії, зробив великий вплив на подальший розвиток корейської літератури.
Соч.: Чосон коджон мунхак сонджіп т. 7—8, Пхеньян, 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибрані вірші, «Східний альманах», 1963, ст 6.
Літ.: Еременко Л., Іванова Ст, Корейська література, М., 1964, с. 19—37; Никітіна М. І., Троцевіч А. Ф., Нарис історії корейської літератури до XIV ст, М., 1969, с. 22—51.
