Літературні музеї , науково-дослідні і науково-просвітницькі установи, що здійснюють збирання, зберігання, експонування і пропаганду матеріалів про письменників або про історико-літературний процес в цілому. У Росії ідея створення Л. м. вперше виникла в 1837 у зв'язку з прагненням увічнити пам'ять А. С. Пушкіна. Проте лише в 1879 при Царськосельському ліцеї була відкрита бібліотека, перетворена потім (1889) в музей Пушкіна. У 1883 при Миколаївському кавалерійському училищі в Петербурзі створений музей М. Ю. Лермонтова, в 1908 — музей Пушкіна в с. Михайлівському, в 1911 — музей Л. Н. Толстого в Москві і Петербурзі, в 1912 — музей М. Ю. Лермонтова в П'ятигорську.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції музейна справа розвивається в СРСР особливо інтенсивно. У перші післяреволюційні роки створені державні музеї І. С. Тургенева в Орле (1918), Н. Р. Чернишевського в Саратові (1920) і музеї-садиби: С. Т. Аксакова (Абрамцево під Москвою, 1918), Л. Н. Толстого в Москві (1920) і Ясній Галявині (1921) і багато ін. У 1973 налічується понад 160 літературно-меморіальних музеїв. Найбільш великі з них — Всесоюзний музей А. С. Пушкина в Ленінграді (1938), музей-заповідник Пушкіна в Михайлівському (1922), музей Пушкіна в Москві (1957), музеї М. Горького в Горькому (1928), Москві (1937) і Казані (1940), музеї-квартири Ф. М. Достоєвського в Москві (1928) і Ленінграді (1970), музеї Ф. І. Тютчева в Мураново під Москвою (1920) і в с. Овстуг Брянської області (1963), музей (1940) і будинок-музей (1928) Т. Г. Шевченко в Києві, музей І. Франко в Львові (1940), музей Н. В. Гоголя в с. Великі Сорочинці Полтавської області (1929), музеї І. Чавчавадзе в с. Кварелі (1937) і в с. Сагурамо (1951) і музей В. В. Маяковського в с. Маяковськи (1940) в Грузії, будинок-музей О. Туманяна в Єревані (1949), літературний музей ім. Ф. Р. Крейцвальда в Тарту (1940), музей Е. Вільде в Таліні (1946), будинок-музей А. Упіта в с. Калніні в Латвії (1952), музей-квартира А. Міцкевіча у Вільнюсі (1946), музей П. Цвірки в Каунасі (1948), музей Я. Купали (1944) і музей Я. Коласа (1956) в Мінську, музей М. Ауезова в Алма-Аті (1962), будинок-музей М. Ф. Ахундова в р. Нуха в Азербайджані (1940) і ін. Є також декілька народних літературних музеїв, наприклад музей Н. А. Некрасова в с. Грешневе Ярославської області літературний музей в Тамбові і ін. Крім того, літературні матеріали представлені в експозиціях багатьох краєзнавчих музеїв і заповідників.
За своїм змістом і характеру діяльності Л. м. діляться на дві основні групи: літературно-меморіальні і історико-літературні. Літературно-меморіальні музеї зазвичай включають меморіальні комплекси (будови, квартири, садиби, особисті речі письменників і т. п.) і літературні експозиції: наприклад музей Лермонтова в Тарханах (нині с. Лермонтове Пензенської області; заснований в 1939), музеї А. П. Чехова в Москві (1954), Таганрозі (1935), Меліхове Московської області (1941) і Ялті (1921), музей Л. Українки в Києві (1960), музей М. М. Коцюбінського в Чернігові (1935) і так далі Історико-літературні музеї містять матеріали, що розкривають розвиток літератури в історичному аспекті: Державний літературний музей в Москві (1934), Музей інституту російської літератури (Пушкінський будинок) (1905) у Ленінграді, Літературний музей Грузії в Тбілісі (1930), музей ім. К. Хетагурова в м. Орджонікідзе (1939), музей ім. Я. Райніса в Ризі (1940), музей С. Айні в Душанбе (1960) і багато ін. Невелику групу складають т.з. комплексні музеї, присвячені і літературі, і мистецтву: музей вірменської літератури і мистецтва в Єревані (1921), музей азербайджанської літератури і мистецтва ним. Низами в Баку (1939) і ін.
Л. м. в СРСР незрідка ведуть велику науково-дослідну роботу, організовують наукові сесії, конференції; владнують зустрічі відвідувачів з видними діячами літератури і мистецтва, суспільств. діячами, ведуть лекційну роботу. Результати наукових досліджень, проведених в Л. м., публікуються у вигляді збірок, окремих праць, каталогів, описів рукописів і особистих бібліотек письменників.
Широкий розвиток Л. м. отримали в зарубіжних соціалістичних країнах. У НРБ(Народна Республіка Болгарія) діють музеї І. Вазова в Софії (1921) і Сопоте (1935), Петко і Пенчо Славейкових в Софії (1951), П. Яворова в Софії (1959) і Чирпане (1954), Х. Ботева в Калофере (1945), Х. Смірненського в Софії (1959), Н. Вапцарова в Софії (1956) і Бансько (1953) і ін. У ВНР(Угорська Народна Республіка) працюють літературний музей ім. Ш. Петефі в Будапешті (1954), літературний музей в р. Бадачонь, музей Петефі в с. Кишкереш, музей Ф. Казінци в с. Сепхалом, музей М. Верешмарті в с. Капольнашньек і ін. У ГДР(Німецька Демократична Республіка) — музеї Ф. Шиллера (у Веймаре, Дрездене, Лейпцігу), І. В. Гете (у Веймаре), Е. Вайнерта (у Магдебурге), М. Андерсена-Нексе (у Дрездене), М. Горького (у Херінгсдорфе) і ін. У ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — музей чеської літератури в Празі, А. Ірасека в Празі і в р. Наход, Б. Немцової в Ратіборжіце, К. Чапека в Мале-Сватоневіце і поблизу Добржіша, Я. Гашека у Ліпніце, П. Гвездослава в с. Дольні-Кубін, П. Ілемніцкого в с. Святі-Юр, Я. Есенського в Братиславі і ін. У СРР(Соціалістична Республіка Румунія) є музеї: історії румунської літератури в Бухаресті (1957), М. Емінеську в с. Іпотешті (1950), І. Крянге в Пьятра-Нямц і в Яссах, М. Садовяну в Пьятра-Нямц і ін. У СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія) працюють музеї Д. Обрадовіча і В. Караджіча в Бєлграді (1949), історико-літературні музеї в Загребе (1957) і Сараєве (1961) і ін. У Республіці Куба популярний музей Е. Хемінгуея в передмісті Гавани, в ПНР(Польська Народна Республіка) — літературно-меморіальний музей А. Міцкевича.
В інших зарубіжних країнах користуються популярністю музеї Дж. Лондона і М. Твена (у США), У. Шекспіра (у Стратфорде-он-Ейвон), музей при Шекспірівському театрі в Стратфорде, Шекспірівська меморіальна бібліотека-музей в Бірмінгемі, будинок-музей Ч. Діккенса в Лондоні, музеї Дж. Китса в Хемпстеде під Лондоном і в Уїнчестере, музей Р. Бернса в Ершире (Шотландія), будинок-музей Стендаля в Греноблі, будинок-музей В. Гюго в Парижі, музеї М. Андерсена-Нексе в Копенгагені і Г. Ібсена в Осло.
Літ.: Питання роботи музеїв літературного профілю, М., 1961; Лощинін Н. П., Питання експозиції в літературних музеях, М., 1966; Драганов До., Райчев М., Станчев С., Музеї і памятніци в Народна республіка Б'лгарія, С., 1959; A guide to Keats house and museum, [5 ed.], L., 1963; Birmingham public libraries Shakespeare memorial library, Shakespeare Exhibition. Catalogue, Birmingham, 1964; Burns Cottage. Alloway. Catalogue of Manuscripts. Relics Paintings and other Exhibits in the Cottage. Museum, 1965; Johnson''s House Gough Square, L., 1967; Soupis literainich muzei а pamatniku v Čechach а na Moravě, Praha, 1967.
