Літвіненко-Вольгемут (по мужові — Вольгемут) Марія Іванівна [за уточненими даними, 1(13) .2.1892, Київ, — 3.4.1966, там же], українська радянська співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог, народна артистка СРСР (1936). Член КПРС з 1944. У 1912 закінчила Київське музичне училище по класу співу; дебютувала в українській трупі Н. До. Садовського. Виступала в оперних театрах Петрограду (1914—16), Вінниці (1919—22), Харкова (1923—35) і Києва (1935—53). Л.-В. володіла сильним чистим голосом, високорозвиненою вокальною технікою, створила яскраві, такі, що відрізняються національним колоритом образи — Варвара («Богдан Хмельницький» Данькевіча), Настя і Терпеліха («Тарас Бульба» і «Наталка-Полтавка» Лисенко), Одарка («Запоріжець за Дунаєм» Гулак-артемівського) і ін. Виконувала партії класичного репертуару. З 1944 професор Київської консерваторії. Державна премія СРСР (1946). Нагороджена орденом Леніна і 3 ін. орденами.
Літ.: Поляків А. І., М. I. Літвіненко-Вольгемут, Київ, 1956; Швачко Т. А., Mapiя Літвіненко-Вольгемут, Київ, 1972.
