Лісициан Павло Герасимович [р. 24.10(6.11) .1911, Владикавказ], вірменський радянський співець (баритон), народний артист СРСР (1956). Член КПРС з 1949. У 1935—1937 соліст Ленінградського Малого оперного театру, в 1937—40 — Вірменського театру опери і балету, в 1940—66 — Великого театру СРСР. Один з ведучих радянських оперних співців. Володіє обширним по діапазону, яскравим голосом красивого тембру, бездоганною інтонацією, досконалою дикцією. Партії: Єлець, Онегин, Мазепа, Роберт («Пікова пані», «Євгеній Онегин», «Мазепа», «Іоланта» Чайковського), Жермон, Амонасро («Травіата», «Аїда» Верді), Еськамільо («Кармен» Бізе), Татул («Алмаст» Спендіарова), Аршак II («Аршак II» Чухаджяна), Наполеон («Війна і світ» Прокофьева, 1959, перший виконавець) і багато ін. Виступає як концертний співець. У 1967—73 викладав в Єреванській консерваторії (з 1969 завідувач кафедрою, з 1970 професор). Гастролював за кордоном. Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Павло Герасимович Лісициан (буклет), М., 1953.
