Лісициан Степан Данилович [22.9(4.10) .1865, Тбілісі, — 4.1.1947, Єреван], радянський географ, етнограф, історик і філолог. Професор (1941), доктор географічних наук. Закінчив Варшавський університет (1889). З 1924 викладав в Єреванському державному університеті. Засновник і перший голова Вірменського географічного суспільства. У 1928—47 завідував етнографічним відділом Державного Історичного музею Вірменії (нині його імені). Дослідження Л. присвячені фізичній географії, історії, матеріальній культурі, археології Вірменії, а також філології і педагогіці. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Нариси етнографії дореволюційної Вірменії, в кн.: Кавказька етнографічна збірка, М., 1955.
Літ.: Кусикьян І., С. Д. Лісициан. [Некролог], «Радянська етнографія», 1947 № 2 (є список праць Л.).
