Лімфогранулематоз паховий
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лімфогранулематоз паховий

Лімфогранулематоз паховий , четверта венерична хвороба (на додаток до трьох — сифілісу, гонореї, м'якому шанкру), хвороба Нікола — Фавра [по імені французьких лікарок Ж. Никола (J. Nicolas) і М. Фавра (М. Favre), що описали хворобу в 1913], тропічний бубон, венерична лімфопатія, хронічне інфекційне захворювання, передаване статевим дорогою. Зустрічається частіше в жарких країнах. Збудник Л. п. — лімфотропний вірус, що фільтрується. От моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період) проходіт 10—25 сут. Первинна поразка у вигляді вузлика, бульбашки або поверхневого дефекту шкіри (ерозії) виникає на місці впровадження вірусу; суб'єктивних відчуттів немає. Через декілька днів ці прояви мимоволі зникають. Вторинний період Л. і настає зазвичай через 5—30 сут і характеризується поразкою лімфатичних вузлів (частіше пахових), які збільшуються в розмірі, стають щільними, спаюються між собою, утворюючи горбисті хворобливі пухлини; шкіра над ними набуває синюшно-червоного кольору. У хворих з'являються підвищена температура, головні болі, нездужання, болі в суглобах, потім в лімфатичних вузлах утворюються вогнища розм'якшення, шкіра над ними стоншується, з'являються свищуваті отвори, з яких виділяється густий жовто-зеленого кольору гній. Поступово лімфатичні вузли зменшуються в розмірі, свищуваті отвори рубцюються, але в процес залучаються поруч розташовані лімфатичні вузли і утворюються нові фістулезниє отвори. Вторинний період Л. п. продовжується від 2—3 міс. до декількох років. Рубці, що утворюються, інколи приводять до значних порушень лімфообігу і розвитку слоновості. При поразці пахових лімфатичних вузлів порушується лімфообіг в статевих органах, промежині, області заднього проходу. Можуть з'являтися також папілломатозниє розростання абсцеси, виразки, кільцеподібне звуження прямої кишки з явищами кишковій непрохідній — т.з. аноректальний синдром, властивий третьому періоду Л. п.

  Лікування: антибіотики, сульфаніламіди, при аноректальной формі — хірургічне втручання.

 

  Літ.: Багатотомне керівництво по дерматовенерологиі, т. 1, М., 1959; Павлов С. Т., Шкіряні і венеричні хвороби, 2 видавництва, Л., 1969.

  І. Я. Шахтмейстер.