Лікарсько-консультаційна комісія (ВКК), в СРСР і інших соціалістичних країнах спеціальна комісія при лікувально-профілактичних установах, що здійснює контроль за правильністю діагностики і лікуванням хворих, що мають листок непрацездатності, і вирішальна питання про продовження відпустки по хворобі понад термін, встановлений лікаркою, що лікує. ВКК вирішує також спірні і конфліктні питання експертизи працездатності хворих, направляє хворих на лікувально-трудову експертну комісію, вирішує питання працевлаштування (переведення на інший роботові, звільнення від нічних змін, відряджень і т.п.), оформляє академічні відпустки по хворобі, направляє на санаторно-курортне лікування. ВКК організовують при лікувально-профілактичних установах, що мають не менше 15 лікарських посад; у її склад входять заступник головної лікарки по експертизі працездатності (голова ВКК), завідувач відповідним відділенням і лікарка, що лікує. У лікувальних установах з меншим числом лікарських посад функції ВКК виконують лікарки, що лікують, спільно із завідуючим відділенням або головною лікаркою. У інших країнах міру непрацездатності визначає лікарка, що лікує, або комісія (у системі соціального страхування).
Літ.: Гладштейн Р. М., Лікарська експертиза працездатності в лікувальних установах, 2 видавництва, М., 1961; Берлянд А. С., Експертиза тимчасової непрацездатності, 2 видавництва, М., 1961.
