Лідін Володимир Германович [р. 3(15) .2.1894, Москва], російський радянський письменник. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1916). Учасник Громадянської війни 1918—20. Почав друкуватися в 1915; перша збірка розповідей — «Дарма» (1916). У 20-х рр. Л. опублікував збірку розповідей «Норд» (1925), збірка нарисів «Дороги і версти» (1927), роман «Відступник» (1927), присвячений неп(нова економічна політика) овськой дійсності і ін. У 30-х рр. письменник багато їздить по країні; з'являються його книги «Путіна» (1930), «Про Далекий Схід» (1932), роман «Великий або Тихий» (1933) і ін. — про будівництво нового життя на Далекому Сході. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 Л. був військовим кореспондентом «Вістей». У творах Л. 50—60-х рр. переважають морально-етичні теми: роман «Два життя» (1950), збірка «Приліт птиць. Розповіді 1954—61» (1970) і ін. Ряд творів Л. переведений на іноземні мови і мови народів СРСР. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—6, М-код.—Л., 1928—1930; Повести і розповіді. Вибране, М., 1958; Люди і зустрічі, М., 1965; Друзі мої — книги. Замітки книголюба, М., 1966; Три повести, М., 1967.
Літ.: Росіяни радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 2, Л., 1964.
