Ліга арабських держав , Ліга арабських країн (Джаміат ад-дууал аль-арабія), регіональна організація незалежних арабських держав; заснована 22 березня 1945 на конференції представників Єгипту, Іраку, Сирії, Лівану, Трансиорданії (з 1946 — Йорданія), Саудівської Аравії і Йемену, що відбулася в Каїрі (з 1962 — Йеменська Арабська Республіка). Пізніше в неї вступили Лівія (1953), Судан (1956), Туніс і Марокко (1958), Кувейт (1961), Алжір (1962), Народна Демократична Республіка Йемен (1967), Катар, Бахрейн, Оман і Об'єднані Арабські емірати (1971). З 1964 в роботі Ліги бере участь організація звільнення Палестини. Статут Ліги передбачає «зміцнення стосунків між державами-членами і координацію їх політичної діяльності, маючи на увазі здійснення тісної співпраці між ними, захист їх незалежності і суверенітету і загальний розгляд справ і інтересів арабських країн»; співпраця арабських держав в області економіки, культури і в ін. питаннях.
В умовах розгортання національно-визвольного руху в арабських країнах, особливо після Липневій революції в Єгипті 1952, Ліга стала грати важливу роль в координації дій її членів на підтримку боротьби окремих арабських країн за свободу і національну незалежність. Ліга виступала і виступає за всемірне об'єднання дій арабських країн проти імперіалістичних планів, направлених на встановлення неоколоніалістських порядків на Близькому Сході і залучення арабських країн в сферу впливу імперіалізму. Л. постійно підтримувала вимоги своїх членів про ліквідацію іноземних баз на їх території. Ліга рішуче засудила ту, що продовжується з червня 1967 ізраїльську агресію проти арабських країн і підтримку, що надається Ізраїлю міжнародним імперіалізмом і сіонізмом. Ліга висувала ряд пропозицій з метою вироблення єдиної політичної і економічної стратегії арабських країн для ліквідації наслідків ізраїльської агресії. На конференції глав арабських держав в Хартуме (серпень 1967) були прийняті рішення про дороги боротьби за звільнення окупованих Ізраїлем земель, про надання допомоги, у тому числі фінансовою, країнам, що піддалися агресії. Важливе значення в об'єднанні військово-політичних і економічних зусиль арабських країн в боротьбі проти ізраїльської агресії мали засідання Ради спільно оборони при Лізі в листопаді 1971, листопаді 1972, січні 1973. В період відновлення військових дій на Близькому Сході в жовтні 1973 Ліга сприяла виробленню спільно дій арабських країн з метою чинення тиску на Ізраїль і держави, що підтримують його (обмеження виробництва і постачань арабській нафті на міжнародний ринок і ін.).
Керівний орган Ліги — Рада Ліги, в яку входять глави або прем'єр-міністри арабських країн або уповноважені ними особи. При Раді є: Рада спільно оборони, Політичний комітет, Економічна рада, Комітет начальників штабів озброєних сил арабських країн і ін. Між сесіями Ради (2 рази в рік) діяльністю Ліги керує обираний на 5-річний термін генеральний секретар. Вирішення Ради Ліги і організацій при Лізі (Арабський спільний ринок, 1964, Арабський фінансовий інститут економічного розвитку, 1959, і ін.) обов'язкові лише для тих держав — членів Ліги, які за них голосували. Штаб-квартира Ліги знаходиться в Каїрі.
