Лівонія (лат. Livonia, йому.(німецький) Livland), спочатку, на рубежі 12—13 вв.(століття), область розселення лівов в нізовьях рр. Даугави і Гауї; з 2-ої чверті 13 ст по 1561 — вся територія Латвії і Естонії, завойована німецькими хрестоносцями. Л. називали конфедерацію 5 феодальних держав [Лівонський орден, Ризьке архієпископство, Курляндськоє єпископство, Дерптськоє (Тартуськоє) єпископство і Езель-Вікськоє єпископство], яка номінально знаходилася під владою римського папи і німецького імператора. Після утворення Курляндського герцогства (1561) Л. стали називати Північну Латвію і Південну Естонію, які в ході Лівонськой війни 1558—83 перейшли під владу Мови Посполитою, а по Альтмаркському перемир'ю 1629 до Швеції. У цьому звуженому значенні термін «Л.» був в 17 ст замінений терміном Ліфляндія .
