Людиноподібні мавпи
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Людиноподібні мавпи

Людиноподібні мавпи, або антропоїди (Anthropomorphidae), група вищих приматів. Разом з сімейством гомінід складають надсемейство людиноподібних приматів (Hominoidea). Згідно найбільш поширеній системі, Ч. о. включають 2 сімейства: гібони, або малі Ч. о. (Hylobatidae), і понгиди, або крупні Ч. о. (Pongidae), — орангутан, шимпанзе, горила .

  Зростання (стоячи) у гібонів близько 1 м-код , важать 4—12,5 кг Крупні Ч. о. досягають зростання 1,5 м-коду (орангутани, шимпанзе) і 1,75 м-код і вище (горили); важать від 50— 70 кг (шимпанзе) до 100—150 кг (орангутани, горили); окремі особини самців горил досягають в неволі 180 кг і більше. Самки в крупних Ч. о. дрібніше за самців.

  Хвіст і защічні мішки відсутні; сідничі мозолі є лише у гібонів. Передні кінцівки значно довше задніх. Мозок відносно великої, з розвиненими борознами і звивиною, важить у гібонів 100—150 г , в крупних Ч. о. 350—600 г , інколи у горил до 750 р. У самців орангутанов і горил на черепі є добре розвинені гребені. В орангутанов 12 пар ребер, в останніх 13 пар. Червоподібний відросток сліпої кишки (апендикс) є і досягає 20—25 див. Горлові мішки сильно розвинені.

  Ч. о. мешкають в тропічних дощових і гірських лісах Африки (шимпанзе і горила), Південно-східної Азії, включаючи малакку і Суматру (гібони), на островах Калімантан і Суматра (орангутани). Тримаються невеликими стадами або родинними групами. Крупні Ч. о. на ніч будують собі гнізда, гібони ж сплять в густому листі в середній частині дерев. По деревах часто пересуваються лише за допомогою рук. Харчуються рослинною їжею, інколи поїдають пташині яйця і пташенят, а також мурашок і термітів (шимпанзе). Розмножуються круглий рік. Вагітність триває від 7 мес (у гібонів) до 9 мес (225 сут в шимпанзе, 275 сут в орангутанов, 250—290 у горил). Народжується, як правило, одне дитинча. Половою зрілості досягають до 7—10 років. Живуть до 30—60 років.

  По багатьом анатомо-фізіологічним ознакам найбільш близькі до людини шимпанзе і горила. Біохімічні дослідження показали майже 100%-ную ідентичність поліпептидів людини і шимпанзе. Тому шимпанзе незрідка використовується в медико-біологічних експериментах.

  Копалини Ч. о. були широко поширені в міоцені і пліоцені Старого Світла. Від міоценів пліопітеков, предків гібонів, сталися дріопітеки — вихідна форма всіх сучасних крупних Ч. о. і попередники людини.

  У зв'язку із скороченням чисельності більшість Ч. о. (2 види гібонів, орангутан, карликовий шимпанзе, гірська горила) знаходиться під охороною і занесене в Червону книгу Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів. Див. ілл.

  Літ.: Нестурх М. Ф., Пріматология і антропогенез. (Мавпи, напівмавпи і походження людини), М., 1960; Шаллер Дж. Би., Рік під знаком горили, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968; Життя тварин, т. 6, М., 1971; Лавік-Гудолл Дж., У тіні людини, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1974; Napier J. R., Napier P. Н., A handbook of living primates, L.—N. Y., 1967.

  Т. Д. Гладкова.

Мавпи. Шимпанзе.

Мавпи. Горила.

Мавпи. Швидкий гібон.