Люблінський Юліан Казимирович [6(17) .11.1798, сіло Люблінец, поблизу Новоград-волінського, — 26.8(7.9) .1873, Петербург], російський революціонер, декабрист. Дрібномаєтний шляхтич. У 1819 поступив у Варшавський університет. За зв'язки з польськими революціонерами був висланий на батьківщину. У 1823 разом з братами Петром і Андрієм Борисовом заснував Суспільство сполучених слов'ян і брав участь в складанні його програмних документів. У 1826 у справі декабристів засуджений до 3годам каторги, яку відбував в копальнях Нерчинських, потім жив на поселенні в Іркутській губернії. По амністії 1856 повернувся на батьківщину, в 1872 переселився до Петербургу.
Соч.: Автобіографія, в книзі: Літературний спадок, т. 60, кн. 1, М., 1956, с. 245—54.
