Любеч , селище міського типа в Репкинськом районі Чернігівської області УРСР. Розташований на річці Дніпрі, в 28 км. від залізничної станції Неданчичи (на лінії Чернігів — Овруч). Овочесушильний завод, судоремонтні майстерні. Рибоколгосп.
В російських літописах згадується з 882. В середині 10 століття Костянтином VII Багрянородним названий у числі російських міст, що торгували з Візантією. У Л. відбувався княжий Любечський з'їзд 1097 ; у 1147 Л. був спалений смоленським князем Ростиславом, після чого був відновлений; у 1240 розорений монголо-татарамі; близько 1356 захоплений литовськими феодалами. З 1569 до середини 17 століть — під владою Польщі. У 1905 в Л. відбувалися селянські хвилювання. Радянська влада встановлена в січні 1918. У період Великої Вітчизняної війни 1941—45 був окупований німецько-фашистськими військами. 23 вересня 1943 Л. звільнений Радянською Армією. Археологічні розкопки в 1957—60 (Би. А. Рибаків). Найбільше число знахідок (залишки споруд, предмети матеріальної культури, прикраси і інше) відноситься до 11—12 століттях. Місто було обнесене валом з дубовими городнямі і баштами, а в останній чверті 11 століть, при Володимирі Мономахе — дубовими стінами, що оточували 2 ремісничих посаду і укріплений замок з дерев'яним палацом, церквою, теремами, «узіліщем» (в'язниця), житлами челяді, господарськими спорудами та інші. Відкриті залишки потужної чотириповерхової башти з подвійними стінами.
