Льові (Levi) Карло (р. 29.11.1902, Турін), італійський письменник, живописець, громадський діяч. Здобув медичну освіту. У 1935 був засланий за антифашистську діяльність. Учасник Руху Опору. У книзі Л. «Христос зупинився в Еболі» (1945, російське переведення 1955) розповідається про важке життя селянства при фашизмі. Книга нарисів «слова-камені» (1955, російське переведення 1957) розкриває поворот в свідомості сіцілійських бідняків що піднімаються на боротьбу за свої права. Книга «В майбутнього — древня добра душа» (1956) — щоденник поїздки письменника в «країну майбутнього» — СРСР. У книзі нарисів «Весь мед вже кінчився» (1964, російське переведення 1966) Л. показує зрушення в народному житті Сардінії в післявоєнні роки.
Як живописець Л. склався в 20-і рр. під впливом фовізма і експресіонізму. У 30-і рр. прилучився до прогресивного художнього руху, направленого проти офіційного мистецтва. У 50-і рр. став видним представником соціально-реалістичного напряму. Створив узагальнювальні образи селян Луканії («Діти чаклунки», 1936; «Троє селян», 1955) і картини на теми героїчної селянської боротьби («Оплакування Рокко Ськотелларо», 1954). Л. — активний діяч прогресивного суспільного руху в сучасній Італії. У 1963 вибраний в сенат, як незалежний, по списках Італійської комуністичної партії.
Соч.: La doppia notte dei tigli, Torino, 1959.
Літ.: Джерманетто Дж., Очима художника, «Жовтень», 1956 № 10; Потапова З., Неореалізм в італійській літературі, М., 1961; Scaramucci I., Romanzi del nostro tempo [Brescia, 1956]; Testaguzza A., Carlo Levi scrittore [Firenze, 1969]: Falaschi G., Levi, Firenze, 1971 (є бібл.).
