Львів Микола Олександрович [4(15) .3.1751, маєток Никольськоє-черенчици, поблизу Торжка, нині області Калінінськой, — 21 або 22.12.1803 (2 або 3.1.1804), Москва], російський архітектор і теоретик архітектури, графік, поет, музикант, винахідник. Освіту здобув головним чином самоуком; архітектуру вивчав самостійно. Член Російської академії (з 1783) і почесний член петербурзької АХ(Академія витівок) (з 1786). Представник російського класицизму 2-ої половини 18 ст У теоретичних висловах Л. закликав творчо освоювати класичну спадщину, ретельно враховувати конкретні побутові і природні умови країни. У архітектурній творчості Л. (садиби, особняки, церкви і т.д.) переважають компактні центричні купольниє будівлі з лаконічним декоративним оформленням. Роботи: Невськие коміра фортеці (1784—87) Петропавловськой і поштамт (1782—89) в Ленінграді, Борісоглебський собор (1785—96) в Торжку; садибні комплекси на території Московської, Калінінськой і Новгородської областей; землебітний Пріоратський палац (1798—99) в Гатчине; ілюстрації до «Метаморфоз» Овідія (туш, Російський музей, Ленінград). Л. — один з основоположників пейзажного стилю в російському садово-парковому мистецтві. Розробляв способи землебітного будівництва, опалювання і вентиляції будівель. Займався також питаннями економіки, пошуків і розробки покладів кам'яного вугілля.
В поетичній творчості Л. (вірші, поеми, байки, тексти комічних опер) позначився вплив частково сентименталізму, російського романтизму, що частково зароджувався. Прагнучи наблизити поезію до народної творчості, Л. широко використовував народну лексику, тонічні розміри. У створений їм текст для комічної опери «Ямщики на підставі» (видана і поставлена 1787) включені запису пісень ямщиків. Л. склав двотомні нотні «Збори російських народних пісень з їх голосами, на музику поклав Іван Прач» (1790). Видало одне з перших переведень ісландської саги «Гімн норвезького витязя Гаральда Хороброго» (1793); переводив також твори Петрарки, Сафо і ін.
Соч.: Російська піростатіка або вживання випробуваних вже повітряних печей і камінів, ч. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1795—99; Трактат про садово-паркове мистецтво [СПБ, між 1797 і 1799]; Передмова і примітки до першої книги трактату А. Палладіо, [СПБ], 1798; [Соч.], у книзі: Поети XVIII ст, т. 2, Л., 1972.
Літ.: Коплан Би. І., До історії життя і творчості Н. А, Львова, «Вісті АН(Академія наук) СРСР», 1927, т. 21; Кулакова Л. І., Н. А. Львів, в книзі: Історія російської літератури, т. 4, ч. 2, М. — Л., 1947; Ліванова Т. Н., Російська музична культура XVIII ст, т. 1—2, М., 1952—53 (див. покажчик імен]; Будиліна М. Ст, Брайцева О. І., Харламова А. М., Архітектор Н. А, Львів, М., 1961; Никуліна Н. І., Н. Львів, Л., 1971.
