Львівська залізниця
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Львівська залізниця

Львівська залізниця , організована в 1939, а в 1953 об'єднана з Ковельськой залізницею і Чернівецьким відділенням Кишинівської залізниці. У сучасних кордонах (1973) діє з 15 травня 1953. Управління в місті Львові. Будівництво дороги почалося в 1855. Пролягає по території Львівською, Рівненською, Волинською, Тернопільською, івано-франківською, Закарпатською, Чернівецькою і частково Житомирською областей (УРСР), Брестської області (БССР) і Молдавською РСР. На півночі граничить по станціях Вербка і Лунінец з Білоруською залізницею, по станціях Ольовськ, Здолбунов, Лановци, Подволочиськ, Гусятін і Кельменци з Південно-західною залізницею, по станції Окніца з Одесько-кишинівською залізницею. На Заході граничить: по станціях Ягодін, Рава-російська, Мостіська, Ніжанковіци і Старжава із залізницями Польщі, по станціях Ужгород і Чіп із залізницями Чехословакії, по станціях Чіп і Батево з залізницями Угорщини, по станціях Дьяково, Берлебаш і Вадул-Сирет із залізницями Румунії. Експлуатаційна довжина Л. же. д.(залізниця) (у межах 1972) 4583,2 км. , або 3,4 % від протяжності всієї мережі залізниць СРСР. По Л. же. д.(залізниця) здійснюються транзитні зв'язки з іншими європейськими соціалістичними країнами і з деякими капіталістичними країнами.

  Мережа Л. же. д.(залізниця) у основному склалася в дореволюційний час з різнорідним технічним оснащенням, із слаборозвиненими залізничними вузлами, путнім господарством і так далі Безперервне зростання внутрішнього вантажообігу і зовнішньоторговельних зв'язків після Великої Вітчизняної війни 1941—45 зажадав корінної технічної реконструкції всіх напрямів дороги. Були укладені важкі рейки і щебеневий баласт, упроваджені нові серії локомотивів, автоматика, електрифіковані найважливіші напрями магістралі отримали розвиток залізничні вузли і так далі

  Л. же. д.(залізниця) обслуговує крупні промислові райони по видобутку вугілля, нафті, виробництву машин, верстатів, продуктів хімічної промисловості, виробленню електроенергії, нафтопереробки, райони лісозаготівель і деревообробки, родовища буд матеріалів, а також сільськогосподарських районів по виробництву зерна, буряка, розвиненого тваринництва. У 1972 вантажообіг Л. же. д.(залізниця) склав 45,853 млрд. т·км , або 1,7 % від мережевого. У загальному об'ємі вантажообігу дороги транзит складає 50 %, ввезення 16 %, вивіз 15 % і місцеве повідомлення 19 %. У числі транзитних вантажів найбільшу питому вагу мають руда, кам'яне вугілля, чорні метали, нафта і нафтопродукти, машини і хліб. Ввезення: вугілля, метал, будматеріали, нафтопродукти, продукція легкої і харчової промисловості. Вивіз: зерно, буряк, лісоматеріали, продукція хімії і машинобудування. У місцевому повідомленні перевозяться переважно будівельні і лісоматеріали, вантажі сільського господарства. Питома вага тяги електровоза і тепловоза в загальному об'ємі перевезень дороги складає 98,8 %. Загальний пасажирообіг — близько 1,6 % мережевого. Щорік дорога перевозить понад 77 млн. пасажирів, з них 63 млн. в приміському сполученні. Л. же. д.(залізниця) нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1973).

Р. С. Райхер.

Львівська залізниця. Схема.