Львівська область , у складі УРСР. Утворена 4 грудня 1939 в результаті возз'єднання Західної України з УРСР. Площа 21,8 тисяч км 2 . Населення 2488 тисяч чоловік (1973). Ділиться на 20 районів, має 37 міст і 38 селищ міського типа. Центр — місто Львів.
Л. о. нагороджена орденом Леніна (25 жовтня 1958).
Природа. Л. о. розташована головним чином в межах Волинської і Подільською возвишенностей, окремі частини яких називаються: Розточе (висота 414 м-коду ), Мале Полісся (276 м-код ), Ополье і Гологори (471 м-код ). Південніше протягується смуга предгорій Карпат, для рельєфу яких характерне чергування терасних рівнин (Верхнеднестровськой, Стрийською і інших) з увалістимі і плоскими вододілами (висота 300—400 м-коду ). На півдні різким уступом підносяться Українські Карпати (частина Східних Карпат), представлені тут системою хребтів з висотою 600—1000 м-коду (максимальна до 1405 м-код ). Клімат помірний, з теплим вологим літом і м'якою з відлигою зимою. Середня температура липня 18,3 °С у рівнинній частині (Львів) і 12,8 °С у гірській, відповідно січня —4,1 °С і —6,1 °С. Опадів за рік від 650 мм в рівнинній частині до 750—1000 мм в предгірній і гірській до 750—1000 мм в предгірній і гірській частинах області (максимум влітку). Вегетаційний період близько 210 сут в рівнинній і 190—195 в гірській частині області. Річки належать басейнам Балтійського і Чорного Морея. У Балтійське море тече Буг з припливами Полтва, Рата, Солокия і іншими. Басейну Чорного моря належать Поцуп (правий приплив Пріпяті) і Дністер (з припливами Тисменіца, Стрий, Свіча та інші). Характерна особливість режиму гірських річок Дністра і Стрия — літньо-осінні, зрідка зимові високі, а інколи катастрофічні паводки, що викликаються рясними дощами в Карпатах або дружним таненням снігу. Є багато штучних ставків (близько 400, загальною площею 3300 га ).
В грунтовому покриві Л. о. переважають сірі лісостепові оподзоленниє грунти на лесовидних суглинках, які займають близько 45% всієї площі орних земель. Понад 35% земельного фонду області займають перезволожені дернові, лугові і лугово-болотні, майже 23% площ орних земель — дерново-підзолисті, суглинні і супіщані грунти. Значно поширені (8% орних земель) перегнійно-карбонатні грунти, що відрізняються високою природною родючістю. В цілому грунти відрізняються оподзоленностью і переувлажненностью, потребують осушної меліорації, вапнування і органічних добрив. Для рівнин характерна лісова (на півночі) і лісостепова (на півдні) рослинність, для предгорій і гір — лісова і лугова. Ліси займають близько 26% території області (у північній частині рівнини соснові і сосново-дубові, в південній — дубово-грабові і дубово-букові, в передгір'ях — дубово-букові і буково-ялицеві, в горах — буково-ялицеві і ялинові). Луги і болота займають близько 30%. Тваринний світ має змішаний характер і включає східноєвропейські, західноєвропейські, середземноморські бореальні і гірські види. Специфічно гірничо-карпатським виглядом тварин є карпатський тритон; з характерних форм в горах — саламандра плямиста, глухар карпатський, білка карпатська, олень карпатський та інші; на рівнинній частині зустрічаються горлиця кільчаста, слепиш подільський, болотяна черепаха та інші. У сучасний час акліматизовані і реаккліматізіровани олень плямистий, зубр, ондатра, єнотовидний собака, лось; розлучаються у вольєрах нутрія, нірка американська, лисиця чорнобура, песець норвезький. На території Л. о. є ряд заповідників (найважливіший Майданський в Карпатах).
Населення. 87,9% населення області — українці (1970), живуть росіяни — 8,2%, поляки — 1,7%, євреї — 1,1%, білоруси — 0,5% та інші. Середня щільність населення 114,1 людини на 1 км 2 . Найгустіше заселена центральна частина області, найменш — гірська. Міське населення складає 50% (1973). Найважливіші міста: Львів, Дрогобич, Стрий Червоноград, Борислав, Самбор. За роки Радянської влади виникли міста Новий Роздол, Сосновка та інші.
Господарство. До возз'єднання з Радянською Україною економіка на території Л. о. характеризувалася вельми низьким рівнем. В результаті соціалістичних перетворень Л. о. перетворилася на одну з найбільш розвинених областей України. Об'єм валової промислової продукції в 1972 в порівнянні з 1940 збільшився в 38 разів. Корінним чином змінилася структура промисловості. Провідне значення придбали нові галузі — машинобудування і металообробка (31,1% до всієї валової промислової продукції в 1972); далі слідують по питомій вазі — харчова (24,8%), легка (16%), паливна (6,8%), хімічна (6,5%), лісова, деревообробна і целюлозно-паперова (6,1%), промисловість будматеріалів (3,6%).
В паливно-енергетичному балансі переважають кам'яне вугілля (частина Львівсько-волинського вугільного басейну) і природний газ (Дашава, Рудки, Опари). Добротворськая ГРЕС(державна районна електростанція) і Львівська електростанція. По території Л. о. проходіт енергосистема «Світ». Великий розвиток отримав видобуток кам'яного вугілля (у 1972 здобуто 9,6 млн. т ), калійних солей (родовище Стебник), сірки (Роздол, Яворів), будівельних матеріалів. Ведеться видобуток природного газу (у 1972 — 7,4 млрд. м-коду 3 ), нафти (Боріславськоє родовище), торфу (на півночі області).
Серед галузей машинобудування і металообробки найбільше значення мають приладобудування, електроніка, автомобілебудування та інші. На Л. о. в 1972 доводилося 78,1% загальнореспубліканського виробництва освітлювальних електроламп, 81,6% автокранів, 100% автонавантажувачів, 98,7% автобусів 32% телевізорів. Найважливіші підприємства розміщені головним чином в Львові, в Дрогобичі (виробництво автокранів, газової апаратури) і Стриї.
На базі місцевої сировини, що привезла, розвивається хімічна і нафтохімічна промисловість. Найбільші підприємства: Стебниковський калійний комбінат, Новороздольський і Яворовський гірничохімічні комбінати, Львівський хіміко-фармацевтичний завод, Дрогобицькі і Львівський нафтопереробний Сокальський хімічного волокна і інші заводи. Розвинена лісова і деревообробна промисловість. Площа лісового фонду складає 33% територій області. Лісове господарство ведуть комплексні підприємства. Деревообробна промисловість випускає меблі, фанеру, паркет, папір, картон, лижі і розміщена головним чином в Предкарпатье (Жідачов, Стрий, Дрогобич, Самбор, Доброміль). Промисловість будматеріалів (виробництво скла, цементу, залізобетонних конструкцій і деталей, цеглини, черепиці) зосереджена в Львові, Миколаєві, Нестерове, Червонограде. Важливе значення має харчова промисловість: м'ясокомбінати, масложировий, молочний комбінати, заводи (Львів, Золочев, Дрогобич та інші) олійництв, цукрові заводи (Ходоров, Самбор, Червоне, Золочев), кондитерські, тютюнова фабрики (Львів), плодоовощеконсервниє заводи (Яворів, Броди) та інші. Легка промисловість представлена трикотажними, швацькими, шкіряними підприємствами (Львів, Стрий, Борислав, Сокаль). У промисловості Л. о. створене 26 виробничих, виробничо-технічних об'єднань (фірм). Розвинені народні художні промисли — різьблення по дереву, художня вишивка, килимоткацтво.
Сільське господарство стало високомеханізованим і високопродуктивним. У Л. о. 409 колгоспів і 49 радгоспів (1972). Посівна площа всіх сільськогосподарських культур в 1972 складала 840,3 тисяч га , у тому числі під зерновими (озима пшениця, озиме жито, зернобобові, яровий ячмінь) 328,6 тисяч га , технічними (цукровий буряк, льон-довгунець) 95,3 тисяч га , баштанними для овоча і картоплею 113,7 тисяч га , кормовими 302,7 тисяч га . Розвинене садівництво. У прилеглих до Львова районах розширюється овочівництво.
Тваринництво має молочно-м'ясний напрям. Окрім великої рогатої худоби у області розводять свиней і овець. Поголів'я на початок 1973 (у тисячах): великої рогатої худоби 1122 (у тому числі корів 444), свиней 430, овець і кіз 104. Розвинені птахівництво, ставкове рибництво і бджільництво.
Протяжність залізниць 1268 км. (1973). Найважливіші лінії: Київ — Здолбунов — Червоне — Львів — Самбор — Ужгород, Київ — Вінниця — Жмерінка — Львів — Стрий — Чіп, Львів — Мостіська, Львів — Сокаль — Ковель, Львів — Івано-Франківськ — Чернівці. Електрифіковані лінії Левів — Здолбунов — Київ — Москва, Львів — Чіп. Найбільш крупні залізничні вузли: Львів, Стрий, Червоне. Довжина автомобільних доріг з твердим покриттям 6,3 тисяч км. (1972). Головні автомагістралі: Київ — Рівно — Броди — Левів, Левів — Золочев — Тернопіль — Вінниця, Львів — Стрий — Мукачево, Львів — Самбор — Ужгород. По території області проходят нафтопровід «Дружба» і газопроводи («Братерство», Дашава — Київ Дашава — Рига). Авіалінії пов'язують Львів з багатьма крупними містами країни і районними центрами.
Учбові заклади, наукові і культурні установи. Охорона здоров'я. В 1972/73 навчальному році в 1820 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 469,7 тисяч учнів, в 43 середніх спеціальних учбових закладах 46 тисяч учнів, в 12 вищих учбових закладах 71,3 тисяч студентів. У 1972 в 411 дошкільних установах виховувалися 52 тисячі дітей.
В Львові знаходяться Західний науковий центр АН(Академія наук) УРСР, близько 40 науково-дослідних установ.
В області (на 1 січня 1973) працювало 1648 масових бібліотек (16,6 млн. екземплярів книг і журналів), 6 театрів, 12 музеїв, у тому числі в Львові — Історичний музей, Львівська філія Центрального музею Ст І. Леніна, Картинна галерея Музей українського мистецтва, Музей етнографії і художніх промислів АН(Академія наук) УРСР, Природознавський музей АН(Академія наук) УРСР, літературно-меморіальний музей І. Франко; 1631 клубна установа, 1536 кіноустановок.
Виходять обласні газети «Вiльна Україна» («Вільна Україна», з 25 вересня 1939, українською мовою), «Львівська правда» (з 1946), комсомольська газета «Ленiнська памолодь» («Ленінська молодь», з 1940, на українській мові). Радіомовлення ведеться по трьох програмах; місцеві передачі українською мовою займають 3,6 ч в добу, постійно транслюються програми Всесоюзного і Республіканського радіо; телепередачі місцевого телебачення складають 4 ч в добу, Республіканського — 8 ч , Центрального, — 10 ч по двох програмах. Телецентр — в Львові.
До 1 січня 1973 було 197 лікарняних установ на 26,6 тисяч ліжок (10,7 ліжок на 1000 жителів); працювали 7,8 тисяч лікарок (1 лікарка на 321 жителя). У Л. о. розташовані відомі курорти Трускавець, Любень-велікий, Моршин, Неміров . Санаторії, удома відпочинку.
Літ.: Україна. Райони, М., 1969 (Серія «Радянський Союз»); Історiя мicт i ciл Української РСР. Львiвська область, Київ, 1968; Природа Львiвської областi, Львiв, 1972.
