Лутс Оскар [26.12.1886 (7.1.1887), волость Каарепере, нині Йигеваський район, — 23.3.1953, Тарту], естонський радянський письменник, народний письменник Естонській РСР (1945). Народився в сім'ї ремісника. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. Перша повість «Весна» (ч. 1—2, 1912—13) принесла Л. широку популярність; у ній майстрово, з щедрим гумором змальовано життя сільських школярів, ім'я героя повести Тоотса стало в Естонії прозивним. Сюжетним продовженням «Весни» є повести «Літо» (ч. 1—2, 1918—19), «Весілля Тоотса» (1921) і «Будні» (1924). У буржуазній Естонії Л. знаходився в таборі прогресивної демократичної літератури. Його герої — мешканці міських околиць, трудівники, до доль яких письменник відносився з незмінним співчуттям (повести «Життя Андреса», 1923; «Учень Вальтер», 1927, та інші). Трагікомічно-гротесковий змальовано життя міських околиць в повістях «На задвірках» (1933) і «Тихий куточок» (1934). Автор 13-млосної серії спогадів: «Старі стежки» (1930),«Зімніє дороги» (1931) та інші. У п'єсах «Качан капусти», «Паунвере» (обидві — 1913) і інших викривав жадність і духовну убогість сільських багатіїв. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Kogutud teosed, kd. 1—10, 12—16, 20, 22—27, Tartu, 1937—40 [видання перерване]; Teosed, kd. [1—11], Tallinn, 1952—67; у російському переведенні — На задвірках та інші повести Талін, 1962; Літо, Талін, 1965; Весна, М., 1972.
Літ.: Mälestusi Oskar Lutsust. Koost М., Kahu ja Е. Teder, Tallinn, 1966.
