Луска, жорсткі метамерні пластинки шкірного скелета хребетних тварин — риб, плазунів, птиць і деяких ссавців, що виконують захисну функцію. Ч. копалин безщелепних і риб має мезодермальноє походження, утворена кістковою тканиною (дентин, кість); мається в своєму розпорядженні на телі тварини правильними діагональними рядами по ходу колагенових волокон шкіри і, окрім захисної, виконує опорно-рухову функцію. У філогенезі нижчих первічноводних хребетних тварин (круглоротиє, риби, земноводні) початковою є плакоїдная луска копалин телодонтов і хрящових риб, представлена дентиновим Шипом і зубами, що періодично змінялися у міру зростання тварини. Космоїдная луска,луска ганоїда,циклоїдна луска і ктеноїдна луска кісткових риб — складні похідні філогенезу вихідного типа. Ці Ч. характеризуються циклічним зростанням з утворенням річних кілець, що дозволяють визначати вік риби. Серед земноводних кісткові Ч., аналогічні Ч. риб, відомі в деяких стегоцефалів і сучасних безногих (червяги, у тому числі рибозмєї). Рогова Ч. плазунів, птиць і деяких ссавців утворюється ороговінням зовнішнього шару епідермісу і захищає шкіру від висихання і механічних пошкоджень. Рогові Ч. зазвичай змінялися шляхом періодичної ліньки або лущення. У плазунів рогова Ч. інколи зростається з вторинними шкірними окостеніннями і покриває все тіло (крокодили, черепахи), у птиць — лише ноги, у ссавців (сумчасті, гризуни, насекомоядниє і деякі ін.) головним чином на хвості. Вторинний розвиток потужних Ч. на телі спостерігається в броненосців, в яких вони підстилають кістковими Ч., і панголінов.
