Річні кільця, річні шари, 1) в рослин — зони приросту деревини, викликані сезонною періодичністю діяльності камбію в результаті зміни теплої і холодної пір року. Вони добре помітні на поперечних розрізах ствола, гілок і коріння деревних рослин у вигляді не зовсім правильних (не строго концентричних) кілець. Р. до. найдобріше виражені в рослин помірних і холодних широт і відповідають приросту за один вегетаційний період. Деревина, відкладена камбієм навесні або на початку літа, відрізняється по структурі, квітну, блиску, твердості і ін. механічним властивостям від деревини, утвореної в 2-ій половині вегетаційного періоду. Перша (внутрішня) частина Р. до. більш рихла і світла, друга (зовнішня) — щільніша і темніша. Клітки, складові ранню деревину, мають тонші стінки і широкі порожнини, клітки пізніші деревини — товщі стінки і вузькі порожнини. Перехід від ранньої деревини до пізніше, як правило, поступовий, а від пізніше до ранньої, такої, що утворилася в наступному вегетаційному періоді, чітко виражений.
По числу Р. до. на распіле, проведеному на висоті шийки кореня, можна визначити вік рослини. Ширіна Г. до. вагається залежно від умов зростання, ділянки ствола і віку дерева. У міру зростання дерева вона зростає, потім в період зрілості настає стабілізація, а із старінням дерева знову зменшується; по висоті ствола ширина Р. до. в дерев, що самотньо стоять, зменшується до вершини, а в рослин в густих насадженнях — до підстави. Інколи виникають так звані помилкові кільця: при подвоєнні Р. до. в результаті відмирання листя із-за весняних заморозків або при об'їданні її гусеницями і подальшому розпусканні сплячих нирок. По Р. до. на підставі ряду закономірностей їх складання можна реконструювати клімат минулого і прогнозувати їх в майбутньому (дендрокліматологія), встановлювати час зростання того або іншого дерева, наприклад археологічних знахідок (дендрохронология).
О. Н. Чистякова.
2) У тварин — утворення в деяких тканинах, що щорік формуються і тривало зберігаються, дозволяють визначати вік особини. Р. до. спостерігаються в скелетних структурах, що володіють тривалим зростанням і не схильних до кардинальної перебудови протягом життя. Утворюються в результаті сезонних змін темпу зростання тканини, що відображають сезонні зміни обміну речовин організму. Кожне Р. до. складається з відносно широкого і вузького шарів різної структури і оптичної щільності залежно від концентрації мінеральних солей в мінералізованих тканинах. Р. до. виявляються або при безпосередньому розгляді в проходящем або відбитому світлі (на лусці риб, раковинах молюсків, рогових дзьобах кальмарів, плоских кістках черепа риб, земноводних і плазуючих, на кігтях ссавців), або на спілах і шліфах (у отолітах і плавникових променях риб, в деяких кістках риб, земноводних, плазунів), або на спеціально забарвлених тонких зрізах зубів і кісток ссавців. По числу Р. до. визначають вік, а по відносній ширині їх судять про темп зростання особини. Р. до. зберігаються у викопних залишках і можуть бути використані для встановлення темпу зростання вимерлих тварин.
Літ.: Чугунова Н. І., Керівництво по вивченню віку і зростання риб, М., 1959; Кльовезаль Р. А., Клейненберг С. Е., Визначення віку по шаруватих структурах зубів ссавців і кісті, М., 1967; Physiology of Mollusca, ed. До. М. Wilbur, С. М. Jonge, v. 1-2, N. Y. — L., 1964; Peabody F. Е., Annual growth zones in living and fossil vertebrates, «Journal of Morphology», 1961, v. 108 № 1.
