Лурье Анатолій Ісакович [народився 6(19) .6.1901, Могильов], радянський учений в області теоретичної і прикладної механіки, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960). Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1925). У 1925—41 працював в Ленінградському політехнічному інституті (з 1935 професор), з 1944 завідувач кафедрою цього інституту. У 1942—44 — в Уральському індустріальному інституті. Основні праці по теорії пружності (у тому числі нелінійною), стійкості систем автоматичного управління (динаміка керованого космічного польоту, проектування оптимальних систем управління), аналітичній механіці. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Теоретична механіка, ч. 1—3, Л., 1932—34 (спільно с Л. Р. Лойцянським); Операційне числення і його додатки до завдань механіки, 2 видавництва, Л. — М., 1950; Просторові завдання теорії пружності, М. — Л., 1955; Аналітична механіка, М-код.,1961; Теорія пружності, М., 1970.
Літ.: Анатолій Ісакович Лурье (До сімдесятиріччя з дня народження), «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Механіка твердого тіла», 1971 № 5.
