Лурье Ноях Гершельовіч [12(24) .12.1885, м. Блашна, Білорусія, — 18.5.1960, Москва], єврейський радянський письменник. Народився в сім'ї смолокура. Працював вантажником, будівельником, був вчителем. Роз'їжджав у пошуках заробітку по Литві, Польщі, Україні. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. У 1920 пішов добровольцем в Червону Армію. Літературну діяльність почав в 1911. Виступав як новеліст, драматург, перекладач. Основні теми творчості: Цивільна війна 1918—20, життя і праця єврейських трудящих в землеробських колоніях (роман «Еле Йорш», 1938, та інші), боротьба з фашизмом. Популярністю користується повість «Лісова тиша» (російське переведення автора, 1957), багато в чому навіяна враженнями дитинства Л. Герої повести, — смолокури, теслярі, гончарі — гармонійні, цілісні особи. Високого драматизму досягає гострота соціальних конфліктів, що знайшли вираження в творі.
Соч.: Брікн тлінний, Х., 1929; А гевейнлех лебн, М., 1935; Геклібене дерцейлунген, До., 1940; Ба дер офенер грубий, М., 1943; Ін валд. Дерцейлунген, М., 1972; у російському переведенні — Лісова тиша. Вибрані повісті і розповіді. [Післямова Ст Смірнової], М., 1961; Старше на одну ніч, М., 1963.
Літ.: Льовін Ф., «Лісова тиша.» [Рец.], «Новий світ», 1961 № 12; Славін Л., Ной Лурье, в його книзі: Портрети і записки, М., 1965.
