Луконін Михайло Кузьміч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Луконін Михайло Кузьміч

Луконін Михайло Кузьміч (народився 29.10.1918, Астрахань), російський радянський поет. Член КПРС з 1942. Народився в сім'ї службовців. Працював на Сталінградському тракторному заводі. Друкується з 1935. Закінчив Сталінградський вчительський інститут (1937), вчився в Літературному інституті імені М. Горького (1937—41). Учасник радянсько-фінської війни 1939—40 і Великої Вітчизняної війни 1941—45. Значна частина фронтових віршів Л. зібрана в його першій книзі «Серцебиття» (1947). Мирна праця недавніх бійців — одна з головних тим поеми «Робочий день» (1948; Державна премія СРСР, 1949). Антивоєнним пафосом пронизана поема «Дорога до світу» (1950). Повість у віршах «Визнання в любові» (1959) відтворює картину революційного перетворення країни. Автор «Поеми повернення» (1962), поеми «Обвуглений кордон» (1968), декількох збірок ліричних віршів, книга статей «Товариш поезія» (1963). Виступає також з нарисами рецензіями, переведеннями. Л., поезія якого була спочатку відмічена прямим впливом Ст Ст Маяковського, властиве прагнення до епічності, до широкого обхвату всіляких життєвих явищ. Вільний інтонаційний вірш чергується у нього з традиційними розмірами. Його твори, починаючи з 60-х років, характеризуються більшою простотою побудови, посиленням ліричного початку. За книгу віршів і поем «Необхідність» (1969) удостоєний Державної премії СРСР (1973). Секретар правління СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР) (з 1971). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Знаменні, медалями.

  Соч.: Лірика, Сталінград, 1950; Вірші далекого дотримання, М., 1956; Клятва. Вірші і поеми. [Передмова До. Симонова], М., 1962; Подолання, М., 1964; Лірика, М., 1969: Вибрані твори, т. 1—2, М., 1973.

 

  Літ.: Денісова І., Чистий вітер тривог. (Про творчість М. Луконіна), Волгоград, 1968; Кирєєва А., Чи так живу? [Про творчість М. Луконіна], М., 1970; Симонов До., Про двох поетів, «Правда», 1973, 9 березня.

  Л. М. Вольпе.