Лужський (справжнє прізвище Калузький) Василь Васильович (31.12.1869, місто Шуя, нині Івановської області, — 2.7.1931, Москва), російський актор, режисер і театральний педагог, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1931). Один із засновників і провідних акторів Московського Художнього театру. Займався на курсах драматичного мистецтва при Суспільстві мистецтва і літератури, керованому До. С. Станіславським. Володіючи гострою спостережливістю, рідкою точністю «характерних» фарб, створив на сцені МХТ(Московський Художній театр) ряд образів людей із стертою, млявою індивідуальністю, що не зуміли здійснити своїх прагнень (Сорін, Андрій Прозоров, Лебедев — «Чайка», «Три сестри», «Іванов» Чехова), процвітаючих нікчемностей (професор Серебряков — «Дядько Ваня» Чехова). Серед його кращих ролей також Федір Павлович Карамазов («Брати Карамазови» по Достоєвському). Л. вніс значний вклад до режисури спектаклів МХТ(Московський Художній театр), особливо в постановку масових сцен («Брати Карамазови»; «Анатема» Андрєєва). Вів викладацьку роботу (школа А. І. Адашева, студії МХТ(Московський Художній театр)).
Літ.: Щорічник МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького). 1946, М., 1948; Качалов Ст І., Про Ст Ст Лужськом, там же, 1943, М., 1945.
